Ґайана, Кооперативна Республіка Ґайана

ҐАЙА́НА, Кооперативна Республіка Ґайана (Guyana, Cooperative Republic of Guyana) — держава на північному узбережжі Південної Америки. На Пн. омивається водами Атлантич. океану, на Сх. межує з Сурінамом, на Пд. і Пд. Зх. — з Бразилією, на Пн. Зх. — з Венесуелою. Площа 214,97 тис. км². Насел. 767,3 тис. осіб (2006), переважно ґайанці. Держ. мовою є англ., використовують також гінді та урду. Релігії: християнство — 57 %, індуїзм — 33 %, іслам — 9 %. Столиця — Джорджтаун (236,9 тис. осіб). Адм.-тер. поділ — 10 регіонів (Баріма-Вайні, Аппер-Демерара–Бербіс, Аппер-Такуту–Аппер-Ессекібо, Іст-Бербіс–Корантайн, Демерара-Махайка, Куюні-Мазаруні, Махайка-Бербіс, Ессекібо-Айлендз–Вест-Демерара, Померун-Супенаам, Потаро-Сіпаруні). Найбільші міста (тис. осіб): Лінден (44,9), Нью-Амстердам (35,7). Форма правління — республіка (від 1970). Глава держави — президент (від 1999 — Б. Джаґдео). Законодавча влада — Нац. асамблея (однопалат. парламент) у складі 65-ти депутатів. Виконавчу владу здійснює КМ на чолі з президентом і прем’єр-міністром. Серед провід. партій — Нар. прогресивна партія, Нар. нац. конгрес. Грош. одиниця — ґайан. долар. Мор. порти: Джорджтаун, Нью-Амстердам, Евертон. Міжнар. аеропорт у Тимері (побл. Джорджтауна).

До відкриття 1499 іспанцями тер. сучас. Ґ. (з мови місц. індіанців — «країна багатьох вод») була заселена індіанцями з племені араваків. У 16 ст. з’явилися перші нідерланд., згодом — англ. поселення. У серед. 17 ст. у Ґ. почали завозити рабів із Африки для роботи на плантаціях цукр. тростини та рудниках. Протягом 18–19 ст. між Великою Британією, Нідерландами і Францією велась боротьба за право володіння цією територією. Від 1814 — колонія Великої Британії (від 1831 — Британ. Ґвіана). 1834 скасовано рабство, 1928 прийнято конституцію та створ. Законодавчу раду. Наприкінці 1940-х рр. у Британ. Ґвіані розпочалася нац.-визв. боротьба проти колоніал. правління. 1966 країна здобула незалежність. До 1992 у країні реалізовувалася програма побудови кооп. соціалізму. Ґ. — чл. ОАД, Кариб. співдружності, ООН, МВФ, ВООЗ, Співдружності Націй (форма екон., госп. та ін. зв’язків Великої Британії з її колиш. колоніями).

У центр. частині й на Пд. — Ґвіан. плоскогір’я (вис. до 2772 м над р. м., г. Рорайма), на Пн. і Пн. Сх. — заболочена низовина. Клімат субекваторіальний. Середньомісячні температури від +26 до +28 °С. Від квітня до серпня та від листопада до січня — сезони дощів. Опадів понад 2230 мм на рік. Гол. річки: Ескібо, Демарара, Бербіс, Куюні, Корантейн (судноплавні лише на коротких ділянках). Бл. 85 % тер. Ґ. вкривають вологі вічнозелені ліси. Тварин. світ: ягуар, пума, тапір, дикобраз, лінивець, мавпи, антилопи, мурахоїд, панцирник. У Ґ. — 3 заповідні природні тер. заг. пл. 486 тис. га, зокрема нац. парк Кайєтур.

За класифікацією ООН Ґ. — країна, що розвивається. Нині це одна з найбідніших держав Лат. Америки. ВВП становить бл. 3 млрд дол. США (2005), у розрахунку на одну особу — 3900 дол. США. Серед природ. ресурсів — боксити, марганц. та залізна руди, золото, алмази. На поч. 20 ст. іноз. компанії розпочали розробляти нафт. ресурси океаніч. шельфу. Працюють підприємства з виробництва цукру, рому, пива, тютюн. виробів, пакувал. матеріалів, меблів, які здебільшого розташ. у Джорджтауні. С. госп-во не забезпечує внутр. потреб у продовол. товарах. С.-г. угіддя складають бл. 4 % всієї тер., пасовища займають 15 %. Провідне місце належить вирощуванню цукр. тростини та рису, культивують цитрусові, банани, кукурудзу, каву, кокос. горіхи, ведеться заготівля цінних порід деревини. У тваринництві переважає пасовищне скотарство та птахівництво, на атлантич. узбережжі — рибальство. Структура ВВП: пром-сть — 20,2 %, сільс., лісове господарства і рибальство — 36,8 %, сфера послуг — 43 %. Осн. статті експорту: ром (понад 90 % валют. надходжень), боксити, глинозем, цукор-сирець, рис, деревина, креветки; імпорту: нафтопродукти, пром. машини та устаткування, транспортні засоби, буд. матеріали, продовольство і пром. товари. Гол. торг. партнери: США, країни ЄС, Велика Британія, Канада, країни Кариб. співдружності.

Система освіти Ґ. включає 6-річні початк. та 7-річні середні школи. Діють Нац. університет Ґ., Тех. інститут, Ґайан. центр профес. підготовки, Центр молодіж. програми країн Кариб. співдружності, Екон. школа Карнеґі, Пед. коледж, Школа мистецтв (усі — в Джорджтауні), Нью-Амстердам. тех. інститут. Наукові дослідження проводять Міжамер. інститут с. господарства, Панамер. організація охорони здоров’я (обидві — Джорджтаун). Працюють Музей Ґ., Нац. б-ка, Мед. наук. б-ка. Збереглися вироби нар. майстрів, в яких поєднано африкан. та індіан. традиції. У Джорджтауні — одна з найбільших у світі дерев’яних церков (псевдоготич. стиль, 1889–92, арх. А. Бломфілд). У арх-рі простежується вплив іспан., нідерланд. та англ. зодчих. Серед відомих англомов. письменників Ґ. — С. Олівер, Т. Дон, Е. Мартин, Дж. Сеймур, Е. Міттелголцер, Е. Кер’ю, Е. Брейтуейта, О. Датрон, Д. Вільямс, М. Картер, Т. Гарріс.

Ґ. визнала незалежність України 8 січня 1992; між країнами підписано угоду «Про торговельно-економічне співробітництво».

Рекомендована література

1. Богословский В. А. Гайана. Москва, 1969;
   Google Scholar Internet
2. D. Williams. Prehistoric Guiana. Kingston, 2003.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю