Ґалль Ян-Кароль
ҐАЛЛЬ Ян-Кароль (18. 08. 1856, Вар-шава — 30. 10. 1912, Львів) — композитор, хоровий диригент, педагог. Навч. у Мюнхен. муз. академії (кл. Й. Райнберґера), Віден. консерваторії (кл. Ф. Кренна), а також в Італії. Згодом переїхав до Львова, керував концертами Галиц. муз. товариства, очолював хори т-в «Ехо» (1896–1912) та «Кінор» (1903–12), а також муз. товариство «Гармонія»; працював проф. Консерваторії Галиц. муз. товариства (1888–91 та 1904–12), Вищого муз. інституту (1903–05). Уклав зб. «Українські пісні народні» (1899), «12 українських пісень на мішаний хор», «150 пісень і пісеньок для хору чоловічого і мішаного» (1903), «Ruskie pieśni ludowe».
Додаткові відомості
- Основні твори
- опери «Баркарола» (1884), «Віола» (1886), «Фраскіта» (1888), «Лілі, Лоло, Ляля» (1889); солоспіви, хори.
Рекомендована література
- Людкевич С. Кілька слів про «Ruskie pieśni ludowe» Ґалля // Людкевич С. Дослідження. Статті. Рецензії. Виступи. Т. 2. Л., 2000.
Завантажити статтю
Людина 
