Ґамбія, Республіка Ґамбія
ҐА́МБІЯ, Республіка Ґамбія (Gambia, Republic of Gambia) — держава на західному узбережжі Африки. На Зх. омивається водами Атлантич. океану (берег. лінія 80 км), на Пн., Сх. і Пд. межує з Сенеґалом. Площа 11,3 тис. км2. Насел. 1,47 млн осіб (2006): племена малінке — 42 %, фульбе — 18 %, волоф — 16 %, джола — 10 %, серахули — 9 % та ін. Мови: англ. (держ.), малінке, волоф, фульбе та ін. Народжуваність втричі перевищує смертність (фертильність 5,3 дитини на 1 жінку). Серед. вік насел. — 17,7 р. Релігії: іслам — 90 %, християнство — 9 %, традиц. вірування — 1 %. Столиця — Банжул (34,4 тис. осіб), є також гол. морським портом, побл. — міжнар. аеропорт Юндум. Найбільші міста (тис. осіб): Серекунда (335,7), Брикама (80,7), Бакау (45,4), Фарафенні (30,4), Ламін (26,3). Форма правління — респ. Конституцію прийнято на референдумі 1996. Глава держави — президент. Виконавчу владу здійснює уряд і президент. Законодав. орган — Нац. асамблея у складі 49-ти депутатів. Серед провідних партій — Альянс за патріот. переорієнтацію, Нар. демократ. організація за незалежність і соціалізм. Адм.-тер. поділ — 8 округів (Банжул, Басе, Брикама, Джанджанбюре, Каніфінг, Кереван, Кунтаур, Манса-Конко). Грош. одиниця — деласі.
Тер. Ґ. входила до складу ранньодержав. утворень: Малі (13– 15 ст.), Сонґая (15–16 ст.). Від 15 ст. почалася європ. присутність у Ґ., зокрема португал., англ., франц. і нідерланд. Відтоді стала р-ном інтенсив. вивозу рабів. За Версал. договором 1793 переважна частина Ґ. відійшла до Великої Британії. Від 1894 — брит. протекторат. Основою колоніал. економіки стало вирощування арахісу на експорт. У 1920–30-х рр. у Ґ. антиколоніал. боротьба набу-ла організованих форм. Від 1965 — незалежна держава у складі Співдружності Націй. Після спроби військ. перевороту 1981 Ґ. і Сенеґал обʼєдналися у конфедерацію Сенеґамбія, що проіснувала до 1989. У 1994 внаслідок перевороту до влади прийшов лейтенант Я. Джамме (від 1996 — президент). Ґ. — чл. ООН, ОАЄ, СОТ, МВФ.
Рельєф країни рівнинний, її тер. протікає судноплавна р. Ґамбія. На узбережжі Атлантич. океану — піщані дюни. Клімат субтропіч. з чітко означеними теплим і холод. сезонами. Холод. сезон триває від листопада до травня, сезон дощів — від червня до жовтня (найсприятливіший період для с.-г. робіт). Опадів від 750 до 1500 мм на рік. Середня температура взимку +16 °С, влітку — +43 °С. Савани займають 40 % тер., у долині р. Ґамбія — вічнозелені тропічні ліси. Тварин. світ: леопарди, дикі кабани, крокодили, гіпопотами, кілька видів антилоп, чимало піщаних куріпок і цесарок. Створ. нац. парк Рівер-Ґамбія та природ. резерват Абуко. Діє програма лісовідновлення.
Ґ. — аграрна країна, за класифікацією ООН — одна з найменш розвинених. Обсяг ВВП — 2,9 млрд дол. США (2005), у розрахунку на одну особу — 1,8 тис. дол. США. Частка сфери послуг у ВВП складає 52,3 %, с. господарства — 35,5 %, промисловості — 12,2 %. Осн. с.-г. культури: арахіс (понад 80 % вартості експорту), олійна пальма, просо, сорго, бавовник, банани, рис, кукурудза. Напівкочове тваринництво (зебу, кози, вівці) та рибальство. Працюють завод титан. концентратів, судно- і авторемонт. заводи, підприємства харч., деревооброб. та легкої пром-стей. Обсяги виробництва електроенергії забезпечують внутр. потреби країни. Загалом у с. госп-ві зайнято 75 % працюючих, у промисловості та сфері послуг — 19 %, в уряд. структурах — 6 %. Осн. торг. партнери: Велика Британія, країни Бенілюксу, Японія, Франція, Сенеґал, Кот-дʼІвуар.
Система освіти країни включає 6-річну початк. школу, 4-річну неповну середню школу, 6-річну повну середню школу. 1997 у Ґ. засн. Нац. університет. Функціонують Мед. дослідна лаб. у Файарі (побл. Банжула), Ґамбій. орнітол. товариство в Банжулі, Мед. дослідна рада у Кенебі. Серед визнач. місць Ґ. й, зокрема, столиці — Нац. музей, ринок Альберт, затока Ойстер, «Арка–22» (найвища споруда країни; встановлена на честь приходу до влади Я. Джамме). На атлант. узбережжі — турист. центри країни. У с. Джуфе (побл. столиці) щорічно проходять фольклорні вистави, які також сприяють розвитку туризму. Серед визнач. письменників (літ-ра розвивається англ. мовою) — У. Контон, Л. Петерс, Т. Салах, Р. Кінтег, Г. Сісей, С. Конатег, А. Ндонґ-Джата. Окремі вірші сучас. ґамбій. поета Л. Петерса у перекладі О. Мокровольського ввійшли до збірки «Поезія Африки» (К., 1983).
Дипломат. відносини з Україною встановлено 2 липня 1999, укладено низку двосторонніх угод: «Про торговельно-економічне співробітництво», «Про заохочення та взаємний захист інвестицій», «Про співробітництво у галузях економіки, освіти, науки і техніки», «Про військове співробітництво».
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
