Ґана, Республіка Ґана

ҐА́НА, Республіка Ґана (Ghana, Republic of Ghana) — держава у Західній Африці. На Пн. і Пн. Зх. межує з Буркіна-Фасо, на Сх. — з Тоґо, на Зх. — з Кот-дʼІвуаром. На Пд. омивається водами Атлантич. океану (довж. берег. лінії 539 км). Назву отримала від ран­ньодерж. утворе­н­ня в Африці, яке склалося у 3 ст. на тер. Зх. Су­дану у верхівʼях річок Ніґер і Сенеґал. Площа 241,9 тис. км². Насел. 21,4 млн осіб (2006): племена акани — 44 %, мосі — 16 %, еве — 13 %, ґа — 8 %. Народжуваність втричі пере­вищує смертність (фертильність 4,0 дитини на 1 жінку). Серед. вік насел. — 19,9 р. Більшість насел. проживає в пд. частині країни. Мови: англ. (держ.), акан, мосі, еве і ґа. Віро­сповіда­н­ня: анімісти — 38 %, мусульмани — 30 %, християни — 24 %, інші — 8 %. Адм.-тер. поділ — 10 областей (Ашанті, Велика Аккра, Бронґ-Агафо, Верх­ня Західна, Верх­ня Східна, Вольта, Східна, Західна, Пів­нічна, Центральна). Столиця — Аккра (2,03 млн осіб). Найбільші міста (тис. осіб): Кумасі (1535), Секонді-Такораді (391), Тамале (375), Ашіаман (215), Тема (158). Мор. порти: Тема, Такораді. Між­нар. аеропорт Котока (Аккра). Форма правлі­н­ня — президент. республіка. Глава держави та уряду — президент, якого обирають на 4 р. (з правом одного пере­о­бра­н­ня). Законодав. орган — однопалат. парламент у складі не менше 140-а депутатів. Серед провід. партій — Нова патріот. партія, Нац. демократ. кон­грес, Нац. нар. конвент. Грош. одиниця — седі.

На тер. Ґ. існували культури серед. та пізнього неоліту. Етніч. структура насел. сформувалась у результаті контактів мі­грантів з авто­хтон. населе­н­ням. У 15–19 ст. нараховувалося бл. 100 акан. оманів і їх союзів, найбільші — конфедерації Ашанті та Фанті. Основою їх господарства були видобуток золота і торгівля, зокрема й невільниками. Першими європейцями, які висадилися тут 1471, були португальці. У 1482 вони заснували торг. поселе­н­ня. Від­тоді цю тер. називали Золотий Берег. У 17 ст. вздовж узбереж­жя побудували свої форти англійці, нідерландці, данці, шведи, німці. Від кін. 17 до поч. 19 ст. — р-н інтенсив. работоргівлі. У 19 ст. колоніал. екс­пансії Великої Британії при­звели до англо-ашантій. війн. До поч. 20 ст. тер. Ґ. стала англ. колонією, що складалася з 3-х володінь: власне колонії Золотий Берег, Ашанті та протекторату Пів­нічні території. За Версал. мирним договором 1919 до Золотого Берега при­єд­нано Британ. Тоґо, зх. частину Нім. Тоґо. 1957 колонію Золотий Берег проголошено незалеж. державою Ґ. (від 1960 — республіка). Уряд незалеж. Ґ. очолив засновник Нар. партії конвенту (НПК, засн. 1949) К. Нкрума. НПК висунула про­граму некапіталіст. роз­витку країни. Від 1966 у Ґ. від­булися числен­ні військ. пере­вороти. 1979 і 1981 їхнім керівником був лейтенант Дж. Роулінґз, який 1992 ввів багатопарт. систему та став першим президентом (від 2000 — Дж. Куфуор). Ґ. — чл. Спів­дружності Націй, ОАЄ, ООН, МВФ, СОТ.

Поверх­ня — пере­важно рівнин­на, за винятком невеликого пасма пагорбів на сх. кордоні. Найвища точка — г. Джебобо (876 м над р. м.). Серед найбільших рік — Вольта (до її бас. належить бл. 70 % тер. країни), Біла Вольта, Чорна Вольта, Оті, Афрало, Пра, Анкобра, Тано. На р. Вольта — одне з найбільших у світі руслових водо­сховищ. На плато Ашанті роз­таш. оз. Босумтві (пл. 50 км², глибина до 80 м). Клімат екваторіальний вологий. Середньорічна температура від +23 °С на Пд. до +32 °С на Пн. країни. Найнижчі температури спо­стерігаються в серпні, найвищі — у березні. Протягом року має два сезони дощів: квітень–липень і вересень–листопад. На Пн. сезон дощів триває від квітня до вересня. Опадів на рік від 1000 мм на Пн. до 2000 мм на Пн. Зх. Значна частина природ. рослин­ності знищена, однак на Пд. ще збереглися ліси, в яких ростуть бавовняне дерево, червоне дерево, цедрела. Савана за­ймає дві третини території. Тварин. світ: леопарди, гієни, лемури, буйволи, слони, антилопи, мавпи. Є велика кількість рептилій: кобри, пітони, гадюки та ін. Орнітофауна пред­ставлена понад 720-ма видами птахів. У пд. та центр. р-нах країни поширена муха цеце.

Ґ. — аграрна країна з роз­виненою гірн.-видобув. пром-стю. Обсяг ВВП — 54,5 млрд дол. США (2005), у роз­рахунку на одну особу — 2500 дол. США. Частка у ВВП сфери послуг — 38,8 %, с. господарства — 36,6 %, промисловості — 24,6 %. Природні ресурси: золото, тропічна деревина, алмази, боксити, нафта, марганець, каучук. Основу економіки становить рослин­ництво — вирощува­н­ня какао-бобів (2-е м. у світі після Кот-дʼІвуара), маніоку, проса, сорго, рису, цукр. тростини, арахісу, бананів, кукурудзи; екс­плуатація лісів; видобува­н­ня алмазів (940 тис. каратів), золота (90 т; 2-е м. у світі після ПАР), бокситів; роз­виток пере­роб. промисловості. Рибальство забезпечує дві третини внутр. потреб країни. Працюють алюмінієвий, ливар., нафтоперероб., трактор., авто­складал., радіо- і електротех. заводи, під­приємства гумотех., скляної, цемент., деревооб­роб., взут­тєво-шкіряної, харч. пром-стей. Прибуток від туризму складає бл. 300 млн дол. США на рік. Екс­портує золото (бл. 38 % вартості екс­порту), какао, цінні породи тропіч. деревини, пальм. олію, алмази, марганц. руди, боксити, електро­енергію. Імпортує машини та обладна­н­ня, паливо, хім. товари, продовольство. Гол. торг. партнери: Велика Британія, США, Нідерланди, Німеч­чина, Італія, Франція та ін. Зовн.-торг. баланс з Україною (млн дол. США, 2006): екс­порт — 28,5, імпорт — 54,7.

Країна має 2 нац. парки (Моле, Дігʼя). Серед істор. памʼяток в Аккрі — форти нідерланд. Кревкьор (нині Ушер, 1605), данський із замком Крістіансборґ (1657–59; від 1900 — резиденція британ. губернатора, нині — ґанського уряду) та британ. Джеймс (1673); Нац. музей. Форти колоніал. періоду збереглися також у містах Елміна (1482), Кейп-Кост (1655), Секонді-Такораді (Помаранчевий форт, 1700). Під охороною ЮНЕСКО пере­бувають традиц. оборон­ні та цивіл. будівлі народності ашанті. Система освіти включає 6-річну початк. школу, 3-річні молодшу та старшу середні школи. У систему вищої освіти входять Університет Ґ. у Леґоні (перед­містя Аккри), Університет природо­знав. і тех. наук у Кумасі, Військ. коледж Ачимота в Аккрі, Університет у Кейп-Кості. Наукові дослідже­н­ня проводять Академія мистецтв та наук Ґ. в Аккрі, Рада наук. і тех. дослідж. та ін. Центр. бібліотека в Аккрі. Укр. мовою окремі вірші ві­домих ґанських поетів Дж. Авунор-Вільямса, К. Брю, М. Дей-Ананга, Дж. Окая, Ф. Паркса пере­клали І. Драч, Д. Павличко, В. Кухалашвілі, Г. Латник, О. Мокровольський, В. Ткаченко, С. Ткаченко та ін.

22 квітня 1992 Ґ. ви­знала Україну як незалежну державу, від 17 червня 1992 встановлені дипломат. від­носини.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю