Ґанзбурґ Григорій Ізраїльович

ҐА́НЗБУРҐ Григорій Ізраїльович (25. 09. 1954, Харків) — музикознавець, композитор, педагог. Член НСКУ (1989), Національної всеукраїнської музичної спілки (1992). Премія ім. І. Слатіна (1997). Закін. Харків. спеціаліз. муз. школу (1973; кл. теорії музики І. Дубиніна, кл. історії музики Н. Тишко) та інститут мистецтв (1978; кл. Л. Булгакова). Відтоді до 1985 — викладач Полтав. муз. училища; водночас від 1984 — викладач Харків. муз. училища; 1984–86 і 1995–96 — викладач кафедри теорії музики Харків. інституту мистецтв; від 1993 — директор Інституту музикознавства (Харків). Віце-президент Об’єдн. твор. інтелігенції «Круг». Наук. кер. Міжнар. муз. фестивалю «Харківські асамблеї» (1992–2002), співзасн. Харків. фонду підтримки молодих обдарувань (1994), президент Шубертів. товариства у Харкові (від 1996). Запровадив новий напрям музикознавства — лібретологію. Досліджує життя і творчість композиторів О. Скрябіна, Д. Шостаковича, піаністки М. Юдіної, літераторів Є. Кульман, О. Шишкова, С. Свириденко, В. Коломійцева, М. Кузьміна, М. Цвєтаєвої. Ред.-упорядник щорічника «Харківські асамблеї» (1992–95), наук. зб. «Шуберт и шубертианство» (1994), «Ф. Мендельсон-Бартольди и традиции музыкального профессионализма» (1995), «Роберт Шуман и перекрестье путей музыки и литературы» (1997), тритомника «Українські народні пісні з нотами» (2002–04), двотомника «Російські народні пісні з нотами» (2003; усі — Харків). Голова редколегії часопису «Истоки» (1997–2002). Ред. оригін. видань нот Ф. Шуберта, Р. Шуманна, А. Дворжака, до яких здійснив еквіритмічні переклади вокал. текстів. Автор муз. творів, серед яких — «Псалом № 136» на сл. Т. Шевченка для мішаного хору, солоспіви на сл. С. Черкасенка, Л. Первомайського, О. Пушкіна, М. Цвєтаєвої, О. Мандельштама.

Завантажити статтю