Ґараї Ґабор
ҐА́РАЇ Ґабор (Garai Gábor; 27. 01. 1929, Будапешт — 16. 09. 1987, там само) — угорський поет і перекладач. Державна премія Угорщини ім. Л. Кошута (1965). Закін. Будапешт. університет (1960). Від 1964 — секр. Спілки угор. письменників. Автор поет. зб. «Zsufolt napok» («Насичені дні», 1956), «Ének gyógyúlásērt» («Пісні в ім’я одужання», 1958), «Emberi szertartás» («Людський обряд», 1960), «Nyárvēg» («Кінець літа», 1965), «Kis csodák» («Малі дива», 1968), «Irás a falon» («Напис на стіні», 1969), «Bizalom» («Довір’я», 1977), «Szēl csend ēs újra csend szēl» («Затишшя і знову вітер», 1978; усі — Будапешт) та ін. Характерні ознаки поезії Ґ. — громадян. звучання, інтелектуал.-філос. та морал.-етичне осмислення соц. проблем. Продовжував традиції А. Йожефа. Вірш «Tűztanz» («Танець вогню», 1957) — це відображення громадян. позиції покоління Ґ. після подій 1956 в Угорщині. Осн. принцип творчості Ґ. — «чиста строгість», що означає непримиренність до індивідуаліст. свідомості, прагнення у поезіях-роздумах утвердити віру в нову людину. Перекладач творів В. Блейка, П. Шеллі, Б. Брехта, Р.-М. Рільке, Ж. Кокто, П. Верлена, В. Маяковського та ін. Переклав окремі твори І. Котляревського, І. Кулика, М. Йогансена, В. Коротича, які опубл. в антології «Ukrán kőltők» («Українські поети», Будапешт, 1971). Укр. мовою окремі поезії Ґ. переклали Ю. Шкробинець, І. Мегела, П. Іванов.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — (Вірші) // Шкробинець Ю. Ужгородська арфа. Уж., 1970; (Вірші) // Всесвіт. 1980. № 4; рос. перекл. — В моем сне звезды. Москва, 1970; Мир — мой дом. Москва, 1981.
Рекомендована література
- Мегела І. Габор Гараї // Всесвіт. 1980. № 4.
Завантажити статтю
