Ґвіана

Визначення і загальна характеристика

ҐВІА́НА (Guyane, Departement dʼOutre-Mer de la Guyane française) — заморський департамент Франції на пів­нічному сході Пів­ден­ної Америки. На Сх. і Пд. межує з Бразилією, на Зх. — з Сурінамом, на Пн. і Пн. Сх. її омиває Атлантич. океан. Площа 91 тис. км². Насел. 199,5 тис. осіб (2006), пере­важно ґвіанці. Адм. центр — Каєн­на (62,9 тис. осіб, 2006). Адм. поділ — 2 округи. Офіц. мова — французька. Віро­сповіда­н­ня: католики — 48 %, проте­станти — 15 %, мусульмани — 4,5 %. Між­нар. аеропорт Рошамбо (побл. Каєн­ни). Мор. порти: Каєн­на, Де­граде-Кан (торговий). Управлі­н­ня здійснює префект. Органи місц. самоврядува­н­ня — Ген. рада (19 членів) і Регіон. рада (31 член). У франц. парламенті Ґ. пред­ставлена двома депутатами Нац. зборів і одним сенатором. Грош. одиниця — євро.

Ґ. від­крита 1499 іспанцями, однак вони не змогли встановити контроль над цією територією. 1604 тут виникли перші франц. поселе­н­ня. За володі­н­ня з французами боролися британці та гол­ландці, які на деякий час захоплювали її. Остаточно свою владу Франція утвердила 1817. Від кін. 17 ст. у Ґ. почало роз­виватися плантац. госп-во, на якому використовували працю рабів з Африки. Під час Франц. революції 18 ст. — місце каторги для політ. і кримінал. злочинців. У серед. 19 ст. від­крито багаті родовища золота. Від 1946 — сучас. статус.

Роз­таш. на Пн. Сх. Ґвіан. плоскогірʼя. Рельєф пере­важно рівнин­ний, у центр. та пд. частинах країни — острівні куполоподібні масиви вис. до 830 м над р. м. Є родовища бокситів, золота, каоліну. Бл. 90 % тер. Ґ. під тропіч. лісами. Клімат субекваторіал. вологий. Середньомісячна температура +25–+28 °С. Опадів понад 2,6–4 тис. мм на рік. Гол. річки: Мароні, Ояпок, Апруаґ. Ліси (за­ймають 90 % тер.) і болота Ґ. зберегли все різномані­т­тя дикої природи приатлантич. узбереж­жя Пд. Америки: багато видів птахів, риб, ка­йманів, мор. черепах. Створ. 19 природо­охорон. територій заг. пл. 520 тис. га, зокрема й водно-болотне угі­д­дя між­нар. значе­н­ня Ко-Рура, природ. резерват Амані.

Ґ. — аграрна країна. С.-г. угі­д­дя за­ймають 0,2 % площі (виробництво не забезпечує внутр. потреб). Економіка є залежною від франц. субсидій та імпорту. Гол. с.-г. культури: цукр. тростина (використовують для виробництва рому), банани, рис. Здійснюється також лісозаготівля, вилов креветок, видобуток золота, бокситів, виробництво троянд. есенції, роз­веде­н­ня великої рогатої худоби, свиней, птахівництво. Швидко роз­вивається туризм. Нац. центр Франції з косміч. досліджень (космо­дром побл. м. Куру) забезпечує бл. 25 % ВВП. Обсяг ВВП (2003) 1,5 млрд дол. США, у роз­рахунку на душу насел. — 8,3 тис. дол. США. У сфері послуг зайнято 61 % працюючих, у промисловості — 21 %, с. госп-ві — 18 %. Гол. торг. партнером є Франція.

Д. П. Урсу

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю