Ґвінея-Бісау, Республіка Ґвінея-Бісау

Визначення і загальна характеристика

ҐВІНЕ́Я-БІСА́У, Республіка Ґвінея-Бісау (Guiné-Bissau, República da Guiné-Bissau) — держава у Західній Африці. На Пн. межує з Сенеґалом, на Сх. і Пд. — з Ґвінеєю, на Зх. її омиває Атлантич. океан (берег. лінія 350 км). Окрім материк. частини, складається ще з бл. 60 прилеглих о-вів (о-ви Біжаґош та ін.). Площа 36,1 тис. км². Насел. 1,46 млн осіб (2006): баланте — 27 %, фульбе — 22 %, малінке — 12 %. Народжуваність удвоє перевищує смертність (фертильність 4,9 дитини на 1 жінку). Серед. вік насел. — 19 р. Офіц. мова — португал., поширена креольська. Віросповідання: анімісти — 50 %, мусульмани — 45 %, християни — 5 %. Столиця — Бісау (274 тис. осіб). Адм. поділ — 9 округів (Бісау, Бафата, Біомбо, Болама, Ґабу, Кашеу, Кінара, Ойо, Томбалі). Форма правління — республіка. Глава держави — президент. Законодав. орган — Нац. збори у складі 100-а депутатів. Виконавчу владу здійснюють президент і уряд на чолі з прем’єр-міністром. Серед провід. партій — Афр. партія незалежності Ґвінеї і Кабо-Верде, Партія соц. оновлення, Єдина с.-д. партія. Осн. мор. порт і міжнар. аеропорт — Бісау. Грош. одиниця — афр. франк. Ґ.-Б. — чл. ООН, ОАЄ, МВФ, СОТ, Зх.-афр. валют. союзу.

У середньовіччі перебувала в складі ранньодержав. утворень Ґана (9 — поч. 13 ст.), Малі (13–15 ст.), Сонґай (від поч. 15 ст.). Від серед. 15 ст. на тер. сучас. Ґ.-Б. європейське вторгнення розпочали португальці, остаточно колонізована 1879. До 18 ст. — р-н інтенсив. торгівлі невільниками. Від 1951 — замор. тер. Португалії. Протягом 1963–74 у Ґ.-Б. тривала збройна нац.-визв. боротьба. 1972 отримала статус місц. автономії, 1973 проголошена незалеж. державою. У результаті перевороту 1980 до влади прийшов генерал Ж. Віейра. Від кін. 1980-х рр. — період демократизації держави. 1994 тут відбулися перші багатопарт. вибори.

Поверхня Ґ.-Б. — заболочена низовина. Берег. лінія мінлива, має складну конфігурацію. Найвища точка — у пн.-зх. відрогах плато Фута-Джаллон. Клімат тропічний, спекотний і вологий. Середньомісячна температура бл. +25 °С. Сезон дощів триває від червня до листопада. Опадів від 1200 до 2500 мм на рік. Тропічні ліси та савани займають 72 % площі. Осн. ріки: Жеба, Корубал, Кашеу. Багато видів тварин знаходяться на межі зникнення. Серед ссавців збереглися афр. ламантин, бегемот, видра, кілька видів мавп. Створ. 7 природоохорон. територій заг. пл. 721 тис. га, зокрема біосфер. резерват Болама-Біжаґош і водно-болотне угіддя міжнар. значення Лаґуна-Куфада.

Ґ.-Б. — аграрна країна (с. госп-во забезпечує бл. 80 % валют. надходжень), за класифікацією ООН — одна з найменш розвинених. Обсяг ВВП (2005) 1,2 млрд дол. США, у розрахунку на душу насел. — 800 дол. США. С. госп-во не забезпечує внутр. потреб. Пл. с.-г. угідь — 12,1 %, пасовищ — 38,4 %. Розвинуте рибальство. Осн. культури: горіхи кеш’ю (70 % вартості експорт. надходжень), арахіс, рис, бавовник, каучуконоси, кокоси. Працюють деревообробні, з очистки арахісу та рису, миловарні підприємства. Імпортує машини, обладнання, транспортні засоби, продовольчі товари, нафтопродукти. Загалом частка сільс., лісового госп-в та рибальства у ВВП 62 %, сфери послуг — 26 %, промисловості — 12 %. Серед гол. зовн.-торг. партнерів — Індія, Сенеґал, США, Португалія, Ніґерія, Китай. Система освіти включає обов’язк. 6-річну початк. школу та 3-річну неповну середню школу. У Бісау — 2 університети, Нац. інститут мистецтв, Школа музики та танцю; Нац. дослід. інститут, Нац. б-ка, Музей Ґ.-Б., Музей дизайну, Етногр. музей. У деяких містах збереглися мури португал. фортець (16–18 ст.). Серед видат. письменників (літ-ра розвивається переважно португал., а також франц. і креол. мовами) — Ф. де Кастро, Ф. Дуарте, А. Батікао Ферейра, А. Соарес Лопес Жуніор, Е. Проенс, О. Семедо, А. Сіла.

Завантажити статтю