Ґеґечкорі Євген Петрович

Визначення і загальна характеристика

ҐЕҐЕЧКО́РІ Євген Петрович ( ; 20. 01(01. 02). 1881, с. Салхіно, Грузія — 05. 06. 1954, Париж) — грузинський громадсько-політичний і державний діяч. Закін. курс юрид. факультету Моск. університету. Працював пом. присяж. повіреного. 1907–12 — обраний від Кутаїс. губ. в 3-ю Держ. думу, де обіймав одне з провід. місць у с.-д. фракції; виступав з питань суду, тюрем, нар. освіти. Під час 1-ї світової війни — соціал-патріот; після Лютн. революції 1917 — чл. Особл. Закавказ. комітету Тимчас. уряду та президії Тифліс. ради. Від листопада 1917 — голова Закавказ. комісаріату. Від травня 1918 — міністр закордон. справ Груз. Демократ. Респ., активно обстоював ідею створення Балто-Чорномор. союзу з провід. роллю УНР, діяльно співпрацював з Укр. дипломат. місією на Кавказі на чолі з І. Красковським. Після окупації Грузії Червоною армією в березні 1921 емігрував за кордон. У роки еміграції відвідував європ. країни, зустрічався з держ. і громад. діячами. Публікував статті у груз. емігрант. пресі, де захищав права груз. держави та ін. країн, окупов. більшов. режимом.

Завантажити статтю