Ґеміліан Валерій Олександрович

ҐЕМІ́ЛІАН Валерій Олександрович (27. 08. 1851 — 11. 01. 1914) — фахівець з технології мінеральних речовин. Професор (1899). Закін. курс С.-Петербур. технол. інституту (1872), здобув ступ. д-ра у Ґеттінґен. університеті (Німеччина, 1875). У 1876 спільно з Д. Менделєєвим вивчав нафт. промисел, видобування й перегонку нафти у Пн. Америці. 1877–85 — доцент Варшав. університету. 1885–1904 — у Харків. технол. університеті (нині Нац. тех. університет «Харків. політех. інститут»): засн. і кер. каф. технології мінерал. речовин (нині каф. технології неорган. речовин, каталізу та екології), водночас ад’юнкт-професор (від 1887), професор (від 1889). Конденсуючи бензилгідрол з бензолом у присутності водовіднімаючих речовин (Р₂О₅), отримав дифенілметан; аналогічно, з толуолом і ксилолом, синтезував дифенілтолілметан і дифенілксилілметан. Автор праць «О некоторых производствах, гомологах и аналогах трифенилметана» (1903), «О составе и свойствах целебных средств крымских лиманов» (1909). У лекціях «Технологія мінеральних речовин», виданих літограф. способом, на високому наук. рівні виклав значення сировин. джерел для хім. промисловості, описав технологію отримання кислот, солей, технологію керам. виробів.

Завантажити статтю