Ґец Лев Львович
Визначення і загальна характеристика
ҐЕЦ Лев Львович (13. 04. 1896, Львів — 16. 12. 1971, Краків) — живописець, графік, педагог і громадський діяч. Член Асоц. незалеж. укр. мистців (1932). Навч. у Мист. школі О. Новаківського у Львові (1913–15), закін. Краків. АМ (1925; викл. Я. Войнаровський, С. Дембіцький). 1915 вступив до Легіону УСС. Після поранень 1919 потрапив до табору інтернованих у Домб’є (побл. Кракова). Викладав рисунок у Сяноц. гімназії (Польща). Засн. і дир. (1930–44) товариства й музею «Лемківщина» (м. Сянок). Присвятив низку худож. творів Лемківщині. Одночасно проводив розкопки в Бахірі, Боську, Межиброді (нині тер. Польщі), реставрував ікони. Від 1945 — у Кракові. 1950–61 — проф. Краків. АМ. Учасник худож. виставок від 1928. Персон. — у Львові (1934; 1996, 1998 — посмертні), Щеціні (Польща, 1965). Для творчості Ґ. характерні контрастність кольор. гами, реаліст. манера з рисами імпресіонізму. Осн. жанри — архіт. пейзаж, жанр. картина, символ. композиції. Створив цикл малюнків у концтаборі Домб’є. Автор дереворитів для «Антології Стрілецької творчості» (бл. 200 рисунків, 1917), понад 100 замальовок із життя лемків; бл. 500 зображень старовин. архіт. пам’яток Кракова, 100 з яких вміщено в альбомі «Dawne dziedzińce i podwórza Krakowa w rysunkach Leona Getza» (Kraków, 1958). Серед творів — графічна серія «Домб’є» (1919); «Настрій» (1927), «Нужда» (1928), «Місто Турка» (1929), «Водоноша» (1930), «Сонячний пейзаж» (1931), «Краєвид»; графічні портрети — «Українка», О. Новаківського; ескізи — «Золоті ворота», «Будинок Т. Шевченка» (обидва — 1969). Роботи Ґ. зберігаються в Нац. музеї у Львові, музеях Польщі, США, Канади, Німеччини. Співпрацював із лемків. діячами мистецтва, науки і культури, зокрема з І. Красовським, І. Добрянською, О. Стецяком.