Ґєйштор Александер
Визначення і загальна характеристика
ҐЄ́ЙШТОР Александер (Gieysztor Aleksander; 17. 07. 1916, Москва — 09. 02. 1999, Варшава) — польський історик. Доктор історичних наук (1945), академік Польс. АН (1980), іноз. чл. НАНУ (1991). У 1921 разом із батьками переїхав до Польщі. Закін. Варшав. університет (1937). Під час нім. окупації співпрацював у Бюро інформації і пропаганди Армії Крайової, читав лекції у Варшав. таєм. університеті, брав участь у Варшав. повстанні 1944. Від 1945 — в Істор. інституті Варшав. університету: від 1949 — надзвич. проф., 1955–75 — директор У 1980–84 і 1990–92 — президент Польс. АН; водно-час у 1980–85 — віце-президент Міжнар. комітету істор. наук; 1980–91 — директор Королів. замку у Варшаві. Досліджував історію стародав. слов’ян, середньовіч. Польщі, зокрема доби заснування Польс. держави, та заг. історію. Сприяв розгортанню польс.-укр. наук. зв’язків.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Historia Polski. 1947 (співавтор); Ze studiów nad genezą wypraw krzyżowych. 1948; Zarys nauk pomocniczych historii. 1948; Zarys dziejów pisma łacińskiego. 1972; Zamek Królewski w Warszawie. 1973; Mitologia Słowian. 1980; O dziedzictwie kultury. 2000 (усі — Варшава).