ҐЄ́ЙШТОР Александер (Gieysztor Aleksander; 17. 07. 1916, Москва — 09. 02. 1999, Варшава) — польський історик. Доктор історичних наук (1945), академік Польс. АН (1980), іноз. чл. НАНУ (1991). У 1921 разом із батьками пере­їхав до Польщі. Закін. Варшав. університет (1937). Під час нім. окупації спів­працював у Бюро інформації і пропаганди Армії Кра­йової, читав лекції у Варшав. таєм. університеті, брав участь у Варшав. пов­стан­ні 1944. Від 1945 — в Істор. ін­ституті Варшав. університету: від 1949 — над­звич. проф., 1955–75 — директор У 1980–84 і 1990–92 — президент Польс. АН; водно-час у 1980–85 — віце-президент Між­нар. комітету істор. наук; 1980–91 — директор Королів. замку у Варшаві. Досліджував історію стародав. словʼян, середньовіч. Польщі, зокрема доби заснува­н­ня Польс. держави, та заг. історію. Сприяв роз­гортан­ню польс.-укр. наук. звʼязків.