Ґібала Франьо

Визначення і загальна характеристика

ҐІБА́ЛА Франьо (05. 04. 1912, с. Крайня Поляна, округ Свидник, нині Словаччина — 08. 09. 1987, Братислава) — словацький скульптор. З походження українець. Закін. Академію образотвор. мистецтва у Празі (1937). Викладав у м. Пряшів (нині Словаччина). Від 1940 — у Братиславі. Член групи художників «Генерація 1909». Брав участь у колектив. мист. виставках у Нью-Йорку (1938), Берліні (1952), Парижі, Москві (обидві — 1973), Будапешті (1975). Персон. — у Кошицях (1936), Празі (1938), Пряшеві (1940, 1960), Братиславі (1942), Берліні (1960), Комарно (1971). Автор жанр. скульптур («Страйк у Карпатській Україні», 1936; «Втеча із села, запаленого німцями», 1959), скульптур. портретів («Автопортрет», 1937; 1951; «Художник Фулла», 1941; «Л. Ондрейов», 1956; «Й. Заборський», 1957), пам’ятників (А. Кметю, м. Банська Щавниця, 1937; М.-Р. Штефанику, м. Требішув, 1938; Л. Штуру у м. Левоча та А. Придавку у м. Кошиці, обидва — 1949; О. Духновичу, м. Тополя, 1965; Я. Кралю, Братислава, 1966; О. Павловичу, м. Свидник, 1969).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю