Ґінзбурґ Лев Борисович

ҐІ́НЗБУРҐ Лев Борисович (1858 — не пізніше 1926) — будівельний підрядчик. Закін. Вітеб. повіт. училище (Білорусь; 1876). Відтоді займався буд. підприємництвом у Києві. На межі 19–20 ст. його фірма, зайнявши провідні позиції в місті, брала участь у спорудженні будівель Бактеріол. інституту в урочищі Протасів Яр (1896; нині держ. підприємство «Біофарма», вул. М. Амосова, № 4), Комерц. училища (1897–98; нині книжк. ф-ка, вул. Воровського, № 24), Ремісн. євр. училища ім. С. Бродського (1902–04; нині корпус Інституту електрозварювання НАНУ, вул. М. Горького, № 69; усі спонсорували брати Бродські), Міського театру (1897–1901; нині Нац. театр опери і балету ім. Т. Шевченка, вул. М. Лисенка, № 5), театру «Соловцов» (1898; нині Нац. укр. драм. театр ім. І. Франка, площа І. Франка, № 3), Політех. інституту (крім гол. корпусу, 1898–1901), Музею старожитностей і мистецтв (1898–1901; нині НХМ, вул. М. Грушевського, № 6; меценати — Б. і В. Ханенки), караїм. кенаси (1898–1900; нині Будинок актора, вул. Ярославів Вал, № 7), богадільні ім. М. Дегтярьова на Древлянській площі, Лук’янівка (1900–02; нині тут розміщ. Київ. вище танк. інж. училище, вул. Дегтярівська), Троїц. нар. будинку (1901–02; нині Нац. театр оперети, вул. Велика Васильківська, № 53/3), Дому працелюбства на вул. Гоголівська, № 39 (1905, меценати — сім’я Терещенків), Пед. музею (1910–11, меценат — С. Могилевцев; нині Будинок учителя, вул. Володимирська, № 57), костелу св. Миколи (1899–1909; нині Нац. будинок орган. та камер. музики, вул. Велика Васильківська, № 77), Держ. комерц. банку (1902–05; нині НБУ, вул. Інститутська, № 9), хорал. синагоги (1896–98; нині Центр. синагога, вул. Ш. Руставелі, № 13), амбулаторії лікарні для чорноробів (нині лікарня «Охматдит», вул. В. Чорновола, № 28). Ґ. належало кілька житл. споруд, зокрема будинки на вул. Миколаївська (1900–01, арх. Г. Шлейфер і Е. Брадтман; нині вул. Арх. В. Городецького, № 9) та на Бібіков. бульварі (1909–10; нині готель «Прем’єр-Палас», бульвар Т. Шевченка, № 5), т. зв. «хмарочос Ґінзбурґа» на 94 квартири на вул. Миколаївська (1910–12, арх. А. Мінкус і Ф. Троуп’янський; не зберігся). Фінансував євр. благодійні заклади, був старостою Євр. лікарні, почес. наглядачем Фундуклеїв. жін. гімназії.

Рекомендована література

1. Кальницкий М. Золотое десятилетие Гинзбурга // АСС. 1995. № 1.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю