ҐІ́НЦБЕРҐ Ашер-Гірш (גינצברג אשר-הירש; псевд. — Ахад-га-Ам; אחר העם ; 18. 08. 1856, містечко Сквира, нині місто Київ. обл. — 02. 01. 1927, Тель-Авів) — єврейський письмен­ник-публіцист, філософ. Отримав традиц. євр. освіту, само­стійно ви­вчав філософію, іноз. мови. 1882–84 слухав лекції в університетах Відня, Берліна, Вроцлава (Польща). Від 1884 мешкав в Одесі, де став прихильником палестинофіл. руху. У ви­ступах і ста­т­тях доводив необхідність тривалої вихов. роботи серед євреїв задля під­вище­н­ня нац. сві­домості майбутніх пере­селенців, котрі від­роджуватимуть Палестину. Від­відавши Палестину 1891 і 1893, ви­ступив з гострим крит. оглядом екон., соц. і духов. життя євр. поселень країни. Від 1896 очолював видавництво «Ахіасаф» і ред. ж. «השילוח» («Га-Шілоах», Одеса). Ґ. вважав, що нац. література повин­на бути присвяч. лише пита­н­ням від­родже­н­ня євр. культури і духов. суті єврейства. Після 1-го Сіоніст. кон­гресу (1897) Ґ., вказуючи на від­чуженість лідерів Т. Герцля і М. Нордау від духов. цін­ностей євр. культури і традиції, під­дав різкій критиці теор. й прагмат. аспекти їхньої концепції політ. сіонізму. Від­тоді Ґ. очолив напрям, який отримав назву «духов. сіонізм»: духовні цін­ності, створювані в духов. центрі єврейства, на який пере­творять країну предків ті, хто поселиться в ній, живитимуть весь євр. народ у діаспорі і зберігатимуть його єд­ність у країнах роз­сія­н­ня. Від 1903 Ґ. за­ймався тільки літ.-публіцист. діяльністю. 1907 пере­їхав до Лондона, 1922 оселився у Палестині. По­гляди Ґ. значно вплинули на сіонізм усіх напрямів, а його творчість ві­діграла вагому роль у роз­витку євр. думки, у становлен­ні сучас. літ-ри івритом, була одним із вирішал. чин­ників від­родже­н­ня євр. нац. культури та від­новле­н­ня євр. державності.