Ґловінський Євген Олексійович

Визначення і загальна характеристика

ҐЛОВІ́НСЬКИЙ Євген Олексі­йович (01. 11. 1894, містечко Ржищів Київ. губ., нині місто Київ. обл. — 07. 07. 1964, Мюнхен) — економіст, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1953). Закін. гімназію у м. Золотоноша (нині Черкас. обл., 1913), навч. на істор.-філол. факультеті Університету св. Володимира у Києві (1913–15). Від 1915 воював на фронтах 1-ї світової війни у складі рос. армії; від січня 1919 — старшина артилерії Армії УНР. Пере­бував у таборі для інтернованих у м. Каліш (Польща). 1922 емігрував до Чехо-Словач­чини, 1927 здобув вчений ступінь із пром. економіки в Укр. госп. академії в Подєбрадах. У 1930–39 — секр. і н. с. Укр. наук. ін­ституту (Варшава). 1944 ви­їхав до Австрії (м. Зальцбурґ), від 1949 мешкав у Мюнхені, де був проф. Укр. тех.-госп. ін­ституту й УВУ (від 1952), дійс. чл. Ін­ституту для ви­вче­н­ня СРСР (від 1963 — за­ступник директора). Водночас — пред­ставник Укр. нац.-держ. союзу в Укр. нац. раді, чл. наук. ради Товариства сприя­н­ня укр. науці в Німеч­чині та редколегії ЕУ. Автор низки праць, присвяч. екон. колонізації України, серед них — «Про­блема роз­рахункового балянсу України» // «Сучасні про­блеми економіки України» (т. 3, 1931), «Фінанси УССР» (1938; обидві — Варшава), «Фінанси СРСР після другої світової війни» (Мюнхен, 1954), «Фінанси Української РСР у системі фінансів СРСР» // «Укр. зб.», 1955, ч. 2.

Літ.: Злупко С. Персоналії і теорії української економічної думки. Л., 2002.

С. М. Злупко

Завантажити статтю