ҐЛЬО́ҐЕР Зиґмунт (Gloger Zygmunt; 03. 11. 1845, Камʼянка Під­ляська, Польща — 15. 08. 1919, Варшава) — польський етно­граф, археолог, історик культури, колекціонер. Навч. у Краків. університеті (1868–71). Оселився у влас. маєтку Єжево (Під­ляш­шя), звідки щорічно влаштовував етногр. та археол. екс­педиції на Під­ляш­шя, у Зх. Білорусію, Мазовше та ін. регіони. Збирав польс. фольклор, описував звичаї і побут селян, пере­важно у басейнах Бугу і Нарви (Під­ляш­шя). Крім наук. публікацій в журналах і окремими книгами, друкував збірки пісень, від­редагованих у патріот. стилі для пошире­н­ня серед селян. Укр. пісні інколи пере­давав польс. мовою. Досліджував археол. памʼятки, пере­важно камʼяної доби (зокрема на Волині). Гол. праця Ґ. — «Encyklopedia staropolska ilustrowana» (t. 1–4, Warszawa, 1901–03; 3-є вид. — 1974) містить ілюстров. довідк. стат­ті про історію культури, знаря­д­дя праці, одяг, ігри, обряди, домашнє начи­н­ня, зброю, монети. Крім матеріалів з Польщі, використовував дані з укр., білорус., литов. земель. Із двотом. праці (словникової за формою) «Деревʼяне будівництво і вироби з дерева в давній Польщі» опублікував 1-й том і частину другого (Варшава, 1907–09). Організатор і 1-й голова Крає­знав. товариства у Варшаві. Трактував етно­графію як одну зі спец. істор. дисциплін, широко використовував в етногр. дослідже­н­нях істор.-порівнял. метод. Його праці базуються на матеріалах, зі­браних під час комплекс. крає­знав. дослідж. земель Під­ляш­шя, опубл. на сторінках польс. тижневиків, календарів, часописів. Так, у ж. «Wisła» (1889; 1896; 1898) друкував стат­ті про прислівʼя, пісні, якими су­проводжувалися хрестин­ні та поховал. обряди українців, у ж. «Biblioteka Warszawska» — матеріали про календарні обряди. Досліджував археол. памʼятки камʼяного віку. Як чл. Істор. комісії Академії знань (від 1919 — Польс. академія знань) брав участь у під­готовці низки енциклопедій. Пере­дав власні колекцію, бібліотеку та архів Краків. і Варшав. етногр. музеям, товариствам крає­знавства та б-кам у Варшаві.