Ґоґебашвілі Якоб Симонович
ҐОҐЕБАШВІ́ЛІ Якоб Симонович  (
 
; 15(27). 10. 1840, с. Варіані, нині Грузія — 01(14). 06. 1912, Тбілісі) — педагог, письменник, публіцист. Засн. наук. педагогіки в Грузії. 1861–63 навч. у Київ. духов. академії, одночасно слухав лекції з природознав. дисциплін 
в Університеті св. Володимира. Розробив навч. літературу для нар. шкіл: 
 («Ключ до природи», 1865), 
 
 
 
» («Абетка грузинської мови й перша читанка учнів», Тбілісі, 1868), «
 
» («Рідна мова», 1876), за принципами якої укладено підручники для сучас. початк. класів груз. шкіл. Ґ. — один з основоположників груз. дит. літ-ри. Співпрацював із дит. ж. 
 («Вруно») та «
» («Джерельце»). Осн. джерело його творчості — груз. фольклор. Автор творів на істор. тематику: 
 («Аспіндська битва»), 
 
» («Цар Ерекле та інґілойська дівчинка»), 
 
 («Цотне Дадіані»). 1910 вийшов однотомник його вибр. пед. та публіцист. праць. Був актив. громад. діячем, меценатом. Надсилав гроші засланим до Сибіру політ. вʼязням. Після повернення з України до Грузії (1863) Ґ. популяризував укр. літературу, зокрема творчість Т. Шевченка, котрому присвятив ст. 
 
 («Маленька звістка про великого поета») // «
 
 («Нар. газета», 1911, 26 лют.), 
 
» («Тарас Шевченко — великий поет України») // 
 («Вруно», 1911, № 3). Укр. мовою окремі твори Ґ. переклав Г. Халимоненко.
Додаткові відомості
- Основні твори
 - 
                    укр. перекл. — (Оповідання) // Піонерія. 1951. № 1; Цар Ерекле та інгілойська дівчинка // Маленька скарбничка. К., 1982; груз. мовою — 
 (Твори в 10 т. Тбілісі, 1952–65); 
 2 
 (Твори в 2 т. Тбілісі, 1975); рос. перекл. — Избранные педагогические сочинения. Москва, 1954; Колыбельная. Тбилиси, 1970.