Ґольбріх Соломон Михайлович

ҐО́ЛЬБРІХ Соломон Михайлович (28. 03 (10. 04). 1916, м. Твер, Росія — 30. 01. 2001, Київ) — кінооператор, режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв України (1988). Член НСКінУ (1958). Працював 1933–37 на Харків. ф-ці кінохроніки; від 1939 — оператор студії «Укркінохроніка» (Київ). Під час 2-ї світової війни був у складі групи фронт. операторів Центр. студії докум. фільмів; за завданням О. Довженка знімав матеріали для д/ф «Битва за нашу Радянську Україну» (1943, співавт.), «Перемога на Правобережній Україні» (1944). Також зняв стрічки «Сталінград», «Орловсько-Курська дуга» (обидві — 1943, співавт., Центр. студія докум. фільмів), «Свято Перемоги» (1945), «Донбас» (співавтор), «Макіївці», «Суд над німецькими загарбниками» (усі — 1946), «ДніпроГЕС» (співавтор), «Хліб» (обидві — 1947), «Шлях книги» (1948), «Художники України» (1953), «З кіноапаратом по Києву» (1959, також реж.), «Україна, 1960» (1960, співавт.), «Добрий вогонь» (1962), «Великий футбол», «Вам, двадцятилітні» (обидві — 1963), «Свято на Тарасовій землі» (1964; обидві — співавт.), «Троє», «На шляху до Токіо» (обидві — 1965), «Київ–66» (1966), «Диспетчери неба» (1967), «Корсунь-Шевченківська битва», «Микита Ізотов» (обидві — 1968), «На початку шляху» (1972), «Квіти для всіх» (1974), «Професія міста» (1975), «Оборона Севастополя» (1976), «Вічний вогонь Краснодона» (також реж. 5-ти останніх), «Великий театр СРСР» (обидві — 1977), «Промислові теплиці» (1978), «Секретар райкому» (1979), «Прогресивні форми продажу книг» (1988; усі — студія «Укркінохроніка»). Майстер вираз. кадру, точних зображувал. і звук. рішень.

Завантажити статтю