Ґольдштейн Борис Ілліч
ҐОЛЬДШТЕ́ЙН Борис Ілліч (04(17). 10. 1902, Київ — 07. 09. 1967, там само) — біохімік. Доктор біологічних наук (1939), професор (1940). Закін. Київський медичний інститут (1925), де й працював до 1931; у Київ. філії Всеукр. інституту ендокринології та органотерапії (1931–34); водночас — в Інституті біохімії АН УРСР: ст. н. с., завідувач відділу ферментології (1932–44) та за сумісн. — у Київ. університеті (1934–41); зав. лаб. біохімії Всесоюз. інституту експерим. ендокринології (нині Інститут експерим. ендокринології і хімії гормонів Рос. АМН, Москва, 1944–48), Укр. НДІ харчування (1948–57), Укр. інституту епідеміології та мікробіології (1957–59); в Інституті геронтології АМН СРСР, де заснував та очолював лаб. молекуляр. біології (1959–67; усі — Київ). Вивчав нуклеїн. кислоти, роль заліза й аскорбін. кислоти в їх біосинтезі, вплив змін структури та біосинтезу нуклеїн. кислот на розвиток механізмів старіння.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Про денатурацію та фрагментацію дезоксирибонуклеїнової кислоти в клітинах тваринного організму // УБЖ. 1963. Т. 35, № 1 (співавтор); Про фрагментацію ДНК печінки залежно від віку тварин // Там само. 1966. Т. 38, № 6 (співавтор); Влияние железа на биологические свойства ДНК // Молекуляр. основы жизненных процессов: Респ. межвед. сб. Сер. Молекуляр. биология. К., 1966 (співавтор); О старении молекулярных структур клетки. К., 1995.
Завантажити статтю
Людина 
