Ґораздовський Зиґмунт-Кароль
ҐОРАЗДО́ВСЬКИЙ Зиґмунт-Кароль (01. 11. 1845, м. Санок, нині Підкарпат. воєводства, Польща — 01. 01. 1920, Львів) — церковний діяч РКЦ. Студіював право у Львів. університеті (1864–66), закін. Вищу духовну семінарію у Львові (1869). У липні 1871 висвячений, служив вікарієм і адміністратором на Галичині (Войнилів, Букачівці, Жидачів, Городок). Від 1877 — у Львові в парафії св. Миколая. Заснував товариство «Bonus Pastor», видавав однойм. часопис для священиків. Як секр. Інституту для бідних християн заснував Дім добровільної праці для жебраків, Нар. кухню, Заклад для невиліковно хворих і тих, хто одужує, Інтернат св. Йосафата для убогих студентів з Учит. семінарії, Заклад дитятка Ісусового для самотніх матерів і покинутих немовлят, катол. нім.-польс. школу; видавав щоденник для бідних «Gazetę Codzienną». 1884 спільно з сестрою С.-А. Данек заснував францискан. Згромадження сестер св. Йосифа, яке й донині опікується хворими, сиротами, а також вихованням дітей. 2005 папа Бенедикт ХVI прилучив Ґ. до лику святих.