ҐРА́ВЕ Іван Платонович (13(25). 11. 1874, м. Казань, Росія — 03. 03. 1960, Москва) — фахівець у галузі балістики. Доктор технічних наук (1939), професор (1927), академік Академії артилер. наук (1947–53). Генерал-майор інж.-тех. служби (1942). Закін. Михайлів. артилер. академію (1900), де й працював від 1904 (згодом Артилер. академія Червоної армії): 1918–43 — завідувач кафедри і заст. нач. Створив і очолив першу в Росії балістичну лаб., був екс­пертом Від­ділу винаходів Центр. воєн­но-пром. комітету. Його дис. «Опыт теоретического ис­следования закона развития давлений при горении пороха в неизменяемом пространс­тве» здобула схвальні від­гуки за кордоном (зокрема у Франції). 1915 за­пропонував Артилер. комітету Гол. артилер. упр. створити бо­йову ракету з новою речовиною на основі без­дим. пороху для її форсува­н­ня та устаткува­н­ня для запуску. Як чл. і консультант Комісії особл. артилер. дослідів у 1919–26 роз­горнув роботу зі створе­н­ня ре­актив. артилерії. Автор 5-том. праці «Внутре­н­няя бал­листика» (Ленин­град, 1933–38), що стала класичною. 1942 за фундаментал. дослідж. у галузі ре­актив. озброє­н­ня отримав Сталін. премію 1-го ступеня У 1919, 1938–39 і 1952–53 пере­бував в увʼязнен­ні за звинуваче­н­нями у контр­рев. діяльності й шпигунстві, які в ході слідства не під­твердились.