Ґраве Іван Платонович
ҐРА́ВЕ Іван Платонович (13(25). 11. 1874, м. Казань, Росія — 03. 03. 1960, Москва) — фахівець у галузі балістики. Доктор технічних наук (1939), професор (1927), академік Академії артилер. наук (1947–53). Генерал-майор інж.-тех. служби (1942). Закін. Михайлів. артилер. академію (1900), де й працював від 1904 (згодом Артилер. академія Червоної армії): 1918–43 — завідувач кафедри і заст. нач. Створив і очолив першу в Росії балістичну лаб., був експертом Відділу винаходів Центр. воєнно-пром. комітету. Його дис. «Опыт теоретического исследования закона развития давлений при горении пороха в неизменяемом пространстве» здобула схвальні відгуки за кордоном (зокрема у Франції). 1915 запропонував Артилер. комітету Гол. артилер. упр. створити бойову ракету з новою речовиною на основі бездим. пороху для її форсування та устаткування для запуску. Як чл. і консультант Комісії особл. артилер. дослідів у 1919–26 розгорнув роботу зі створення реактив. артилерії. Автор 5-том. праці «Внутренняя баллистика» (Ленинград, 1933–38), що стала класичною. 1942 за фундаментал. дослідж. у галузі реактив. озброєння отримав Сталін. премію 1-го ступеня У 1919, 1938–39 і 1952–53 перебував в ув’язненні за звинуваченнями у контррев. діяльності й шпигунстві, які в ході слідства не підтвердились.