Ґренер Вільгельм
ҐРЕ́НЕР Вільгельм (Groener Wilhelm; 22. 11. 1867, м. Людвиґсбурґ, Німеччина — 02. 09. 1939, м. Борнштедт, Німеччина) — німецький військовий діяч. Генерал-лейтенант. На військ. службі від 1884. Закін. Імператор. військ. академію (1896). Служив у Генштабі та в армій. військ. з’єднаннях, зокрема від 1912 — нач. відділ. залізниць Генштабу. Під час 1-ї світової війни — нач. військ. постачання, від 1916 — заступник військ. міністра; один із кер. ВПК Німеччини. Від серпня 1917 командував армій. корпусом на Зх. фронті, від березня 1918 — командир 1-го армій. корпусу на Сх. фронті. Упродовж березня–жовтня 1918 — начштабу групи нім. військ «Київ», що зайняла тер. України. На цій посаді постійно й активно втручався у внутр. справи УНР, намагаючись впливати на політику укр. уряду. Наприкінці квітня 1918 був одним із організаторів гетьман. перевороту в Києві; наприкінці жовтня 1918 признач. першим генерал-квартирмейстером нім. армії. Фактично зосередив у своїх руках керівництво нім. військами під час їх заг. відступу в листопаді 1918. У липні 1919 на знак протесту проти Версал. миру залишив посаду. 1920–23 — міністр шляхів сполучень Ваймар. респ., 1928–32 — військ. міністр. У Німеччині товаришував із П. Скоропадським, допомагав місц. укр. громаді у створенні Укр. наук. інституту в Берліні (1926–34 — його куратор). У міжвоєн. період почав прихильно ставитися до ідеї відродження незалеж. України. Звільнений з керів. посад після приходу до влади у Німеччині нацистів. Автор спогадів «Lebenserinnerungen» // «Von Brest-Litovsk zur deutschen Novemberrevolution» (Göttingen, 1971), які є цінним джерелом для розуміння укр.-нім. стосунків у 1918.
Рекомендована література
- Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 — грудень 1918. К.; Філадельфія, 1995.
Завантажити статтю
Людина 
