Ґрінберґ Урі-Цві

ҐРІ́НБЕРҐ Урі-Цві (גרינברג אורי-צבי; псевд. — Тур-Малка; 22. 09. 1896, містечко Білий Камінь, нині Золочів. р-ну Львів. обл. — 08. 05. 1981, Тель-Авів) — єврейський поет і публіцист. Син цадика. Отримав традиц. євр. освіту. 1912 вірші Ґ. мовою ідиш опубл. у г. «דער יידישער ארבעטער» («Єврейський робітник», Львів), на івриті — у ж. «השילוח» («Га-Шілоах», Одеса). 1915 мобілізов. до австр. армії, брав участь у боях у Чорногорії; 1917 втік із фронту і повернувся до Львова. Зб. віршів Ґ. «אין צייטנס רויש» («В кипінні часів», Л., 1919; розширена ред. — під назвою «קריג אויף דער ערד» — «На землі війна», Варшава, 1923) став одним із перших в літературі мовою ідиш худож. відгуком на події війни. Від 1920 у Варшаві Ґ. приєднався до поетів-експресіоністів, спільно з П. Маркішем і М. Равичем утворив літ. групу «Халястра» («Ватага»). 1922 заснував мовою ідиш ж. «סָארטאבלא» («Альбатрос»), вид. якого після заборони у Польщі 1923 продовжив у Берліні (№ 3–4); зокрема надрукував у ньому поему «אין מלכות פון צלם» («У царстві хреста»), в якій передбачав війну та голокост. 1924 переїхав до Палестини, де відтоді писав виключно івритом, а з заснуванням г. «דבר» («Слово», 1925) став її постій. співробітником. Виступав з різкою критикою теорії «мистецтва для мистецтва», закликаючи до актив. включення поезії у боротьбу за підйом нац. духу і свободу євр. народу. 1931–36 у Варшаві Ґ. видавав тижневик «די וועלט» («Світ»), а від 1938 до закінчення війни редагував г. «דער מאמענט» («Момент»). Після проголошення держави Ізраїль Ґ. став депутатом Кнесету 1-го скликання (1949–51) від партії «Херут». 2-томне зібр. творів Ґ. мовою ідиш («שריפטן יידישע») вийшло 1979 в Єрусалимі. Відзнач. премією ім. Х.-Н. Бялика (1947), Державною премією Ізраїлю (1957).

Рекомендована література

1. Антологія єврейської поезії: Укр. перекл. з їдишу. К., 2007.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю