Ґрішашвілі Йосиф Григорович
Визначення і загальна характеристика
ҐРІШАШВІ́ЛІ Йосиф Григорович (
; справж. — Мамулаішвілі;
; 12(24). 04. 1889, Тбілісі — 03. 08. 1965, там само) — грузинський поет і літературознавець. Нар. поет Груз. РСР (1959). Академік АН Груз. РСР (1946). У ранній поезії Ґ. переважала інтимно-любовна лірика. Пафосом вільної праці та романтики нового часу пройняті поезії
(«Прощання зі старим Тбілісі», 1925), «
» («Розмова ламп», 1927), «
» («Розмова зі складачем», 1929), «
» («Один день у селі», 1934), «
» («Помаранчі», 1937), «
» («До Батьківщини», 1938). Любов до Вітчизни органічно переплітається з темою Тбілісі, його історією у віршах «
» («Тріолети на Шайтанбазарі», 1918), «
» («До Ашпашхана», 1920),
(«Мій Тбілісі», 1955) та ін. Тема патріотизму є головною у віршах воєн. років, зокрема «
» («Два слова», 1941), «
» («Балада про хусточку», 1942). У 1950 Ґ. присуджено Держ. премію СРСР за однотомник «
» («Поезії», 1949). Автор монографій «
» («Саят-Нова», 1914–18),
(«Літературна богема старого Тбілісі», 1926–27), ст. «
» («Життя Олександра Чавчавадзе»),
» («Ілля Чавчавадзе і грузинський театр») та ін., розвідок про груз.-рос., груз.-вірм. та груз.-укр. літ. зв’язки. Писав також для дітей. Темі України присвятив вірші
» («Харків наш», 1943) і «
» («Грузинські цитруси в Україні», 1950). Учасник Шевченків. літ. вечорів у Грузії 1911 і 1914. Автор ст.
» («Шевченко в грузинській літературі», 1940), «
» («Тарас Шевченко — наша гордість», 1959). Усі твори Ґ. видано у Тбілісі. Укр. мовою окремі вірші Ґ. переклали П. Тичина, М. Рильський, Л. Костенко, О. Новицький та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — (Вірші) // Рад. література народів СРСР. К., 1952; (Вірші) // Поезія груз. народу. Антологія: В 2 т. Т. 2. К., 1961.