Ґроссман Мирон Осипович
Визначення і загальна характеристика
ҐРО́ССМАН Мирон Осипович (10. 03. 1866, Одеса — 1937, Париж) — фотограф, кінооператор, сценарист, режисер. 1885 як співвласник і гол. лаборант заснував в Одесі 1-у в Росії ф-ку сухих пластинок. Згодом виїхав до Франції, де почав займатися кінематографією. 1907–15 знімав хроніку для одес. кінотеатрів. Від 1912 — кінооператор-хронікер представництва франц. фірми «Ґомон» в Одесі, засн. (1913) і власник кінематогр. ательє «Мірограф». Реж. ігрових стрічок «Винахідливий апаш» (1912), «Трагедія єврейської курсистки» (1913), «Граф Зікандор», «Ганьба 20 століття» (також оператор 3-х останніх), «У кравця» (усі — 1914), оператор д/ф «Життя євреїв у Палестині» (1913, реж. Н. Соколовський) та «Свята земля Палестина і Єгипет» (1914). Серед фільмів, знятих у його ательє, також «Одеські катакомби» (1912, реж. Д. Марченко, М. Медведєв), «Жилець з патефоном» (1913, реж. Д. Марченко), «Війна та євреї» (1914), «Апостол» (біогр. фільм про Г. Сковороду), «Ох ти доле, моя доле!», «Голгофа людських страждань», «Народжений від скорботи і розпусти» (усі — реж. М. Салтиков), «Дівчина моря», «До старого бога» (усі — 1918), «Гроші», «І таємницю поглинуло море», «Око за око» (усі — 1918–19, реж. Е. Пухальський). Більшість оригіналів згаданих стрічок втрачено.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
