Ґрот Яніс

ҐРОТ Яніс (Grots Jânis; 27. 01(09. 02). 1901, с. Силамуйжа, нині Латвія — 30. 11. 1968, Риґа) — латиський письменник, перекладач. Закін. Латв. університет (Риґа, 1927). Очолював літ. відділ ред. г. «Sociāldemokrāts» («Соціал-демократ», 1924–34) та літ. частину робітн. театру у Ризі (1926–31), відділ мистецтва і літ-ри ред. г. «Literatūra un Māksla» («Література і мистецтво», 1946–48). Автор поет. зб. «Pavasara ûdeòi» («Весняні води», 1925), «Vējš no jūras» («Вітер з моря», 1927), «Vakara mâkoòi» («Вечірні хмари», 1930), «Dziļos sniegos» («У глибоких снігах», 1937); «Rīta stunda» («Вранішній час», 1946), «Nākamība» («Майбутнє», 1948), «Augšanas prieks» («Радість росту», 1951), «Vakaru stāsti ciemā» («Вечірні оповіді в селищі», 1959); сатир. п’єси «Sveiki brīvā Latvijā!» («Привіт вільній Латвії!», 1930), лірико-романт. драм «Steòka Razins» («Степан Разін», 1931), «Puðkins» («Пушкін», 1937) та ін. Уперше переклав латис. мовою низку творів С. Єсеніна, О. Блока. Автор віршів «Біля Київського університету» (1948), «Біля будиночка Шевченка в Переяславі-Хмельницькому» (1954) та «Вічно великий» (1964), ст. «Кілька зустрічей з Тарасом Шевченком» (1961). Укр. мовою окремі твори Ґ. переклав І. Гончаренко.

Завантажити статтю