Ґрунтові мікроорганізми
ҐРУНТОВІ́ МІКРООРГАНІ́ЗМИ — організми мікроскопічних і субмікроскопічних розмірів, які пристосувалися до життя у ґрунті. До них належать бактерії, актиноміцети, мікроскопічні гриби, одноклітинні водорості, деякі найпростіші. Сукупність Ґ. м., або ґрунт. мікробіота, — відкрита складна ієрархічна система з певною простор., таксономіч. та функціон. структурою. На її формування і функціонування впливають комплекс ґрунт. умов, відносини між популяціями мікроорганізмів, особливості взаємодії з рослинами, які визначають специфіка місця існування в кореневій зоні, алелопатичні зв’язки, здатність утворювати симбіози. Ґ. м. чутливі до змін екол. чинників, зокрема температури, вологості, рН ґрунт. розчину тощо. Знач. вплив на Ґ. м. має техногенне забруднення ґрунтів. Заг. кількість Ґ. м. у верхньому шарі може становити 2–3 млрд в 1 г ґрунту. Вона залежить від пори року, проте деякі з них, зокрема актиноміцети, активно розвиваються і взимку. Функція Ґ. м. полягає у забезпеченні та підтримці кругообігу речовин у природі. Вони сприяють мінералізації орган. речовин і перетворенню елементів живлення у доступні для рослин форми, утворенню фізіологічно актив. речовин (стимуляторів росту рослин), процесу азотфіксації, впливу мікробів антагоністів на фітопатогенні мікроорганізми та запобіганню захворюванням рослин шляхом підтримання гомеостазу екосистем, очищенню ґрунту від орган. і неорган. забруднювачів. За умов порушення функціонування екосистеми Ґ. м. можуть брати участь у негатив. процесах, зокрема утворенні фітотоксинів, що отруюють рослини і с.-г. продукцію, трансформації пестицидів та ін. орган. речовин з формуванням нових токсинів і мутагенів, денітрифікації, що зумовлює перехід азоту в недоступну для рослин молекулярну форму, авто- і гетеротрофній нітрифікаціях з виникненням токсич. нітратів.
Рекомендована література
- див. Ґрунтова мікробіологія.
Завантажити статтю
