Ґуам

ҐУА́М (Guam, Territory of Guam Island) – володіння США у західній частині Тихого океану на однойменному острові, найбільшому у групі Маріанських островів. Пл. 541,3 км². Насел. 158 тис. осіб (2001): чаморро – бл. 50 %, білі американці, філіппінці. Офіц. мови: англ., чаморро. Віросповідання: переважно католики (95 %). Адм. центр – Аґанья. Найбільші міста: Аґат, Інараджан, Уматак, Упі. Адм.-тер. поділ – 11 муніципалітетів. Виконавча влада належить губернатору (до 1970 призначав президент США, нині обирає місц. населення на 4 р.), який призначає уряд. Ґ. має делегата (без права голосу) в палаті представників США. Гол. мор. порт і міжнар. аеропорт – Аґанья. Грош. одиниця – дол. США.

Ґ. відкрив 1521 Ф. Маґеллан під час свого першого навколосвіт. плавання. Від 1565 – іспан. колонія. Внаслідок європ. експансії корінне населення зменшилося зі 100 (1521) до бл. 5-ти тис. осіб (1741). Після іспано-амер. війни 1898 – володіння США. Під час 2-ї світової війни Ґ. був першою амер. територією, яку захопила Японія 1941. У 1944 повернена США. Ґ. має статус «неприєднаної території» (за законом, прийнятим конгресом США 1950, його жителі визнані громадянами США без права участі у нац. виборах). На о-ві розташ. амер. військові бази.

Пд., більш підвищена частина о-ва має вулканічне походження (вис. до 406 м над р. м., г. Ламлам), пн. – низовинна, складається з коралових вапняків. Часто відбуваються землетруси. Клімат тропічний пасатний. Середньомісячна температура +26 °С. Опадів 3000 мм на рік. На пд. і сх. схилах гір – вологі тропічні ліси, на Пн. – савани. Є заповідник Паті-Пойнт.

Корінне населення здебільшого займається с. госп-вом. Вирощують кукурудзу, каву, банани, цукр. тростину, таро та ін. тропічні культури. Розвинуте рибальство. Експортує рибу, копру, ремісн. вироби. Значні надходження дає туризм. ВНП у розрахунку на одну особу складає бл. 19 тис. дол. США.

О. В. Вакуленко

завантажити статтю