Ґудзенко Едуард Іванович
ҐУДЗЕ́НКО Едуард Іванович (27. 04. 1938, Черкаси — 29. 08. 2006, с. Будище Черкас. р-ну Черкас. обл.) — живописець. Закін. Респ. художнє училище у Кишиневі (1962; викл. О. Васильєв, М. Ґреку, А. Колчак). Працював у Черкасах: від 1962 — керівник дит. образотвор. студії у Палаці піонерів, монументаліст худож.-вироб. майстерень (1969–87). Учасник респ. мистецьких виставок від 1964. Персон. — у Черкасах (1987), Києві (2006, посмертна). У 1960–80-х рр. Ґ. був одним із найвизначніших майстрів живописно-колористич. експресії у числен. натюрмортах, пейзажах і жанр. композиціях. Твор. слід Ґ. у своїй основі містить кольорово-емоц. образність, яка вирізняє його з когорти художників-ровесників.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Натюрморт із перцями» (1965), «Соняшники» (1966), «Лящі» (1967), «Посуд» (1968), «Прем’єра», «Комедіанти», «Наталка», «Скибка кавуна» (усі — 1970), «Весняні квіти» (1971), «Літо», «Натюрморт із калиною» (обидва — 1972), «Дон Кіхот», «Калина» (обидва — 1973), «Дельфініуми» (1974), «Автопортрет» (1975), «Конюх І. Грицай» (1984), «Весняний мотив», «Червона скрипка», «Червоне листя» (усі — 2005).
Рекомендована література
- Гудзенко Едуард: Каталог персон. виставки. Чк., 1988;
- Найден О. Едуард Гудзенко: поетика самозаглиблень // ОМ. 2006. № 2;
- Едуард Гудзенко. Живопис: Каталог. К., 2006.