Ґудзенко Семен Петрович
ҐУДЗЕ́НКО Семен Петрович (05. 03. 1922, Київ — 15. 02. 1953, Москва) — поет. Навч. на літ. факультеті Моск. інституту філософії та літ-ри (1939–41). З поч. війни пішов добровольцем в Окрему мотострілец. бригаду особливого призначення, брав участь у боях побл. Москви, де був тяжко поранений. Згодом — у складі ред. г. «Суворовский натиск» 3-го Укр. фронту. Писав російською мовою. Дебютував зб. «Однополчане» (Москва, 1944). Поезія Ґ. — лірична сповідь молодого солдата, усього воєн. покоління, сповнена пафосом обов’язку в поєднанні з глибоким і точним відтворенням суворої правди війни. Тема України розкривається у зв’язку з найбільш драм. сторінками війни, біографією поета. Переклав окремі вірші М. Шаповала.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Стихи и баллады. 1945; Курская тетрадь. 1947; После марша. 1947; Битва. 1948; Дальний гарнизон. 1950; Солдатские стихи. 1951; Избранное. 1957; 1977; Армейские записные книжки. 1962 (усі — Москва).
Рекомендована література
- Антокольский П. Поэты и время. Москва, 1957;
- Мартич Ю. Краплі золотого дощу. К., 1957;
- Александровский А. Семен Гудзенко // Радуга. 1983. № 2;
- Бєляєв В. «Ми не від старості вмремо...» // Прапор. 1984. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
