ҐУДЗЬ Павло Данилович (28. 09. 1919, с. Стуфчинці, нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл. — 05. 05. 2008, Москва) — військовик. Генерал-полковник бронетанк. військ. Доктор військових наук, проф. Заслужений діяч науки і техніки РФ. Герой Радянського Союзу. Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. 2-е Саратов. танк. училище (РФ, 1941), Військ. академію бронетанк. військ (Москва, 1947). Від­значився у листопаді 1941 під час оборони Москви. У жовтні 1943 в боях за визволе­н­ня Запоріж­жя втратив руку, однак повернувся на фронт. 1947–89 — у Військ. академії бронетанк. військ: від 1953 — нач. каф. тактики вищих зʼ­єд­нань, від 1958 — нач. каф. ядер. зброї, від 1970 — за­ступник, від 1985 — 1-й заст. нач. Академії. Наукові дослідже­н­ня: стратег. роз­горта­н­ня ЗС у випадку ядер. війни, методика навч. і тактика бо­йового за­стосува­н­ня бронетанк. військ. Йому присвяч. біогр. повість Б. Яроцького «Алгебра победы» (Москва, 1991).