Ґурдзан Василь Васильович

ҐУРДЗА́Н Василь Васильович (23. 01. 1926, с. Лісковець, нині Міжгір. р-ну Закарп. обл. — 19. 06. 2001, Київ) — учасник національно-визвольного і правозахисного руху. 1944 вступив до Ужгород. пед. ліцею. 18 жовтня 1946 як учасник організації «Закарпатоукр. повстанці» заарешт. на підпіл. квартирі. У травні 1947 за звинуваченням у антирад. агітації і пропаганді засудж. до 10-ти р. таборів і 5-ти р. позбавлення прав. Під час відбуття покарання брав участь в акціях протесту. Після звільнення у квітні 1955 працював художником у Міжгір. і Хуст. будинках культури; 1961–63 — у м. Канів Черкас. обл.; 1963 навч. у Київ. образотвор. школі. Мешкав у Києві. Відвідував зібрання шістдесятників, розповсюджував літературу самвидаву. Під час обшуків 1965 у нього вилучено декілька машинопис. екземплярів праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», 1972–73 — книги М. Хвильового і М. Грушевського. Зі створенням 1976 Укр. Гельсин. групи, допомагав О. Мешко перевозити і переховувати документи. Зазнав переслідувань з боку КДБ і міліції. 1988 взяв участь у створенні Укр. культурол. клубу й Укр. Гельсин. спілки. Один із організаторів Установ. зборів Товариства політв’язнів і репресованих (1989), на яких обраний заступник голови. Працював також заст. ред. ж. «Зона» (1992–2001). Автор низки статей, спрямованих проти рос. великодерж. шовінізму, вміщених у зб. публіцистики «І біль, і слово...» (К., 2001).

Завантажити статтю