Ґурка Ольґерд

ҐУ́РКА Ольґерд (Górka Olgierd; 12. 12. 1887, м. Рава Руська, нині Жовків. р-ну Львів. обл. — 26. 11. 1955, Варшава) — польський історик, громадський діяч, дипломат. Член Румун. АН (1932). Навч. у Віден. і Львів. університетах (д-р філософії, 1909; габілітов. 1919), Франц. університеті св. Йосифа у Бейруті та Рос. археол. інституті в Стамбулі. 1914–17 служив у польс. легіонах. 1919–20 — військ. аташе Польщі у Швейцарії, 1920–23 — у Румунії. 1927–30 редагував «Dziennik Lwowski». 1930–31 — проф. Львів. університету; 1931–38 — ген. секр. Інституту Сходу у Варшаві. Під час 2-ї світової війни працював у Лондоні при польс. еміграц. уряді. 1946–47 — директор Бюро євр. справ МЗС Польщі, згодом ген. консул в Ізраїлі. Від 1952 — на еміграції в Лондоні. Досліджував історію міжнар. відносин у Пд.-Сх. Європі 14–17 ст., опублікував хроніку про події в Україні 1648–50, опис Сх. Європи 16 ст. невідомого автора, розвідку про кількість крим. татар і їхнього війська («Liczebność Tatarów krymskich i ich wojsk», Warszawa, 1936). У циклі статей «“Ogniem i mieczem” a rzeczywistość historyczna» (Warszawa, 1934) на підставі істор. джерел доводив тенденційну спрямованість і вказував на фактичні помилки при висвітленні історії України до-би Б. Хмельницького в творах Г. Сенкевича.

Завантажити статтю