Давидов Олександр Михайлович
ДАВИ́ДОВ Олександр Михайлович (справж. — Левенсон Ізраїль Мойсейович; 25. 03(06. 04). 1872, м. Кобеляки, нині Полтав. обл. — 28. 06. 1944, Москва) — співак (лірико-драматичний тенор), режисер, педагог. Заслужений артист РСФРР (1924). Навч. співу у К. Еверарді (1890–92). Дебютував на опер. сценах у м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ, 1889) і Тифліс (нині Тбілісі, 1892). До 1900 виступав у м. Казань, Саратов, Нижній Новгород (усі — Росія), Одесі, Харкові, Києві, Вільно (нині Вільнюс), С.-Петербур. приват. опері. 1900–14 — соліст Маріїн. театру (С.-Петербург). Гастролював у Москві, Києві, Будапешті, Монте-Карло, Відні, Берліні, Парижі. Залишивши оперну сцену (1914), виступав на естраді (до 1924). Жив 1924–25 у Парижі. Від 1936 вів пед. діяльність у вечір. школі співу при Ленінгр. театрі опери та балету (нині С.-Петербург). Володів рівним у всіх регістрах голосом приємного м’якого тембру, відзначався природ. музикальністю, артистич. темпераментом. Перший виконавець партій: у Маріїн. театрі — Садко, Моцарт («Садко», «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова), Міме («Зиґфрід» Р. Ваґнера); у Києві — Моцарт (концертне виконання), Чекалінський («Пікова дама» П. Чайковського); у Тифлісі — Синодал («Демон» А. Рубінштейна); у Казані — Тангейзер (однойм. опера Р. Ваґнера) тощо. У репертуарі також романси П. Чайковського.
Партії: Макс («Вільний стрілець» К. Вебера), Герман («Пікова дама» П. Чайковського), Самозванець («Борис Годунов» М. Мусоргського), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Рауль («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло).
Літ.: Г. Р. Бенефис А. М. Давыдова // Жизнь иск-ва. 1919. № 135; 35 лет на сцене: Автобиография // Там само. 1924. № 16; Образ Германа // Театр. 1940. № 5; А. М. Давыдов (Некролог) // Лит-ра и иск-во. 1944. № 27; Волков-Ланнит Л. Три артиста Давыдовы // Муз. жизнь. 1962. № 14.
О. П. Кушнірук
Основні партії
Макс («Вільний стрілець» К. Вебера), Герман («Пікова дама» П. Чайковського), Самозванець («Борис Годунов» М. Мусоргського), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Рауль («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло).
Рекомендована література
- Г. Р. Бенефис А. М. Давыдова // Жизнь иск-ва. 1919. № 135;
- 35 лет на сцене: Автобиография // Там само. 1924. № 16;
- Образ Германа // Театр. 1940. № 5;
- А. М. Давыдов (Некролог) // Лит-ра и иск-во. 1944. № 27;
- Волков-Ланнит Л. Три артиста Давыдовы // Муз. жизнь. 1962. № 14.