КОТ-ДʼІВУА́Р, Республіка Кот-дʼІвуар (Le Côte-dʼIvoire, La République du Côte-dʼIvoire) — держава у Західній Африці. На Пів­дні межує з Малі, на Пів­ночі Сході — з Буркіна-Фасо, на Сході — з Ґаною, на Заході — з Ліберією, на Пів­ночі Заході — з Ґвінеєю, на Пів­дні омивається водами Ґвінейської затоки. Площа 322,46 тис. км2. Населе­н­ня 21,6 млн осіб (2010). Етнічний склад: на Пів­дні — група ква (акан) — 53 % (народи бете, бауле, аньї), на Пів­ночі — група гур — 18 % (народи сенуфо, гуро), на Пів­ночі Заході та частково по всій країні — група манде — 26 % (народи малінке, діула, бобо). Природний приріст населе­н­ня 2,1 % (при рівні фертильності 4,1 дитини на одну жінку). Міське населе­н­ня складає 49 % (2008). Віро­сповіда­н­ня: іслам — 40 %, християнство — 25 %, інші — місцеві традиційні вірува­н­ня. Державна мова — французька. Столиця — Ямусукро (242 тис. осіб). Найбільші міста (млн осіб): Абіджан (3,5), Буаке (0,6). Адміністративний поділ — 50 департаментів. Державний устрій — республіка. Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатний парламент (Національні збори). Грошова одиниця — африканський франк. Член ООН, Африканського союзу, Руху не­при­єд­на­н­ня.

У 1 тис. до н. е. територію сучасної Кот-дʼІвуару заселяли пігмеї. В 11 ст. мешкали племена сенуфо, витіснені у 15–16 ст. народами групи манде, які у 18 ст. утворили державу Конґ — важливий центр торгівлі та пошире­н­ня ісламу у Західній Африці. Першими європейцями, які висадилися на території сучасної країни у 1460-х роках, були португальці. Від 1637 осідали французькі місіонери. Від 1893 — французька колонія, від 1895 — у складі Французької Західної Африки, від 1946 — заморська територія Франції. Від 1960 — незалежна держава. До 1986 країну називали Берег Слонової Кістки. 2002–11 у країні тривала громадянська війна, під час якої 2004 введені миротворчі війська ООН, які 2011 за резолюцією Ради Без­пеки ООН заарештували колишнього президента Л. Гбаґбо (за­ймав посаду від 2000).

Поверх­ня країни пере­важно рівнин­на, лише на заході — гори (найвища точка — 1340 м). Клімат на Пів­дні екваторіальний, на Пів­ночі субекваторіальний. Середньорічна температура +26–28 °С, кількість опадів — від 1100 мм на Пів­ночі до 5000 мм на Пів­дні. Найбільші річки: Сасандра, Бандама, Комое. Узбереж­жя вкрите тропічними лісами з цін­ними породами дерев (кайя, олійна пальма, горіхи кола); на Пів­ночі і в центрі — савани. Тварин­ний світ: шакали, гієни, пантери, слони, шимпанзе, крокодили, ящірки, змії. Національні парки: «Комое», «Тай», «Марахуе».

Основу економіки складає сільське господарство. ВВП становить 24,5 млрд дол. США (2004), у роз­рахунку на особу — 1060 дол. США (2009). В аграрному секторі задіяно 70 % активного населе­н­ня держави. Вирощують на екс­порт какао (1-е місце у світі), кофе-боби (3-є місце у світі), банани, ананаси, бавовник, цукрову тростину, тютюн, арахіс. Роз­винені заготівля цін­них порід деревини (зокрема чорного і червоного дерев), збір соку гевеї (для виробництва каучуку), рибальство. Для внутрішнього спожива­н­ня роз­водять рогату худобу, овець, кіз. Також видобувають нафту, газ. Працюють під­приємства харчової, деревооб­робної, текс­тильної галузей промисловості. Екс­портує какао, кофе-боби, банани, ананаси, пальмову олію, рибу, деревину, нафту, бавовну; основні торговельні партнери: Нідерланди, Франція, США, Німеч­чина, Ніґерія, Ґана. Імпортує нафто­продукти, промислові товари, продовольство, устаткува­н­ня; основні торговельні партнери: Ніґерія, Франція, Китай, Таїланд. Морські порти: Абіджан, Сан-Педро.

Дипломатичні від­носини між Україною та Кот-дʼІвуаром встановлено 20 жовтня 1992.