Деражня

ДЕРА́ЖНЯ  — місто Хмельницької області, райцентр. Знаходиться на р. Вовк (бас. Пд. Бугу), за 35 км від обл. центру. Залізнична станція. Площа 4,3 км². Насел. 10 446 осіб (2001, складає 91,2 % до 1989), переважно українці. Вперше згадується в істор. джерелах 1431. Назва походить від давньорус. слова, що означає «місце первин. обробки деревини». 1614 польс. король Сиґізмунд ІІІ Ваза надав Д. Маґдебур. право. Жит. брали активну участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького, повстанні під проводом С. Палія 1702–04, гайдамац. русі 18 ст. У 17 ст. належало гетьману І. Виговському. У 40–60-х рр. 19 ст. тут збудовані свічк. ф-ка, цукроварня, винокурня, броварня, цегел. завод. За 2-м поділом Польщі 1793 відійшла до Рос. імперії. Від 1798 — містечко Летичів. пов. Поділ. губ., від 1804 — волос. центр. 1813–35 околиці Д. були місцем найактивніших дій повстанців під проводом У. Кармалюка. 1896 через містечко прокладено залізничну колію. 30 липня 1919 побл. Д. відбувся бій 2-го корпусу УГА з більшов. військами, восени 1919 — Армії УНР з білогвардій. частинами генерала М. Бредова. Від 1923 — райцентр. У 1920-х рр. побл. Д. створ. підпіл. групи, які чинили тривалий опір комуніст. режимові. Повстан. рух підтримувало місц. насел., особливо заможні селяни. Деражняни потерпали від голодомору 1932–33. Під час нім.-фашист. окупації (11 липня 1941 — 25 березня 1944) нацисти вбили понад 3,8 тис. осіб, вивезли на каторжні роботи до Німеччини 135 осіб. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Від 1988 — місто. Нині тут функціонують понад 80 підприємств малого та серед. бізнесу, серед гол. — ВАТ «Деражнян. молоч. завод», дочірнє підприємство Хмельн. обл. спожив. спілки «Деражнян. плодоконсерв. завод». У Д. — 3 заг.-осв. школи, 4 дитсадки, аграр. ліцей, 4 культ.-осв. установи, муз. школа, Деражнянський краєзнавчий музей; рай. лікарня, поліклініка. Є відділ. 3-х банків, готель. Видається г. «Вісник Деражнянщини», двічі на тиждень виходить в ефір місц. телебачення. Реліг. громади: РКЦ, УПЦ МП. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятні знаки жертвам голодомору 1932–33, на честь 2000-ліття Різдва Христового. Серед видат. уродженців — д-р мед. н. І. Лернер, диригент, засл. арт. України В. Гулько, майстриня худож. ткацтва О. Попова, майстер худож. кераміки В. Швець, Герой Радянського Союзу П. Стрілецький.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю