Дерекойка

Визначення і загальна характеристика

ДЕРЕКО́ЙКА — річка в східній частині міста Ялта АР Крим. Впадає в Чорне море побл. Ялтин. порту. Ін. назва — Бистра. Довжина річки — 9,6 км, площа водо­збірного басейну — 51 км². Д. — одна з найповноводніших рік Пд. берега Криму. Середньорічна витрата 0,57 м³/сек., макс. — 12,6 м³/сек. Бере початок під Нікіт. яйлою. Тут знаходиться пд. портал (від пн. схилу Голов. гряди) Ялтин. гідротунелю. Верхівʼя в ур­очищі Уч-Кош на тер. Ялтин. гірсько-ліс. заповід­ника. Серед. похил в верх. течії (перші 5 км) — 130 м/км, у нижній — 50 м/км. У верхівʼї низка невеликих водо­спадів 1–5 м зав­вишки. Лісистість водозбору становить 63 %. Живле­н­ня дощ., сніг., карст. водами (понад 60 джерел). Найбільший водо­спад — Масандрів. на р. Гува. На­прикінці 19 ст., коли тут від­почивала цар. сімʼя, на ньому діяла невеличка електро­станція. Під час зим. від­лиг та весняних дощів Д. найповноводніша. В липні–жовтні має найнижчі рівні, іноді пере­сихає в ниж. течії. Долина річки на перших 7-ми км — ущелина завширшки 20–40 м, біля гирла вона ящикоподібна. Річище звивисте, місцями роз­галужене. Води Д. (зокрема джерела Масандрів. водо­спаду) використовують для водопо­стача­н­ня, поливу. Екологічний стан незадовільний. Вода за­бруднена пром. та побут. стоками. Іноді річищем проходять селеві потоки, які спричиняють руйнува­н­ня комунікацій. мереж та прибереж. будинків.

Літ.: Шутов Ю. И. Воды Крыма. Сф., 1979; Поверх­ностные объекты Крыма: Справоч. Сф., 2004; Олиферов А. Н., Тимченко З. В. Реки и озера Крыма. Сф., 2005.

А. М. Оліферов

Завантажити статтю