Дерен Майя
Визначення і загальна характеристика
ДЕ́РЕН Майя (справж. — Деренковська Елеонора Соломонівна; 29. 04. 1917, Київ — 13. 10. 1961, Нью-Йорк) — режисер, хореограф, етнограф. 1922 разом з батьками виїхала до США. Студіювала журналістику та політ. науки в Сиракуз. університеті (шт. Нью-Йорк), закін. Нью-Йорк. університет (1936), здобула ступ. магістра англ. літ-ри у Коледжі С. Сміт (м. Норсемптон, шт. Массачусетс, 1939). Працювала асист. хореографа К. Дангем. 1943 у Голлівуді зняла спільно зі своїм чоловіком стрічку «Південні сіті» (приз за експерим. фільм Мкф у Каннах, 1947). За влас. сценаріями зняла фільми «На землі» (1944), «Хореографічний етюд для камери» (1945), «Ритуал у перетвореному часі» (1947), «Роздуми про насилля» (1948). Досліджувала гаїтян. культи і танці, опублікувала книгу з релігії вуду «Devine Horsemen: the Living Gods of Haiti» («Божественні вершники: живі боги Гаїті», Нью-Йорк, 1953). Тоді ж заснувала фундацію «Creative Film» для підтримки незалеж. кіно. 1986 Амер. інститут кіно заснував премію ім. Д. Про неї знято стрічки «Заклинання: Майя Дерен» (1987, реж. Дж. Каплан), «У дзеркалі Майї Дерен» (2001, реж. М. Кудлачек).