ДЕРЖА́ВІН Володимир Васильович (Державин Владимир Васильевич; 01(14). 11. 1908, м. Нерехта, нині Ко­стром. обл., РФ — 05. 10. 1975, Москва) — російський поет і пере­кладач. Навч. у ВДХУТЕМАСі (1925–28). Автор поем «Первичное накопление», «Северная поэма», «Снеговая корчага»; видав єдину зб. «Стихи» (Москва, 1936). У пере­кладі Д. ви­йшли окремі твори перс. і тюрк. письмен­ників середньовіч­чя Ґ. Нізамі, А. Фірдоусі, Джамі, Ш. Сааді, М. Лутфі, Хорезмі, засн. літ. узб. мови А. Навої, письмен­ників 19–20 ст. Грузії (Важа Пшавела, С. Чиковані), Вірменії (О. Туманян), Латвії (Я. Райніс, А. Пумпур), нац. епоси «Давид Сасунський», «Калевіпоег», «Олонхо» та ін. У рос. вид. творів Т. Шевченка «Лирика» (Москва, 1961) в перекл. Д. опубл. поеми «Сон» («У всякого своя доля…»), «Іржавець», посла­н­ня «І мертвим, і живим...», вірш «До Основʼяненка». Пере­клав також вірш «Беркут» І. Франка, поему «Марина» М. Рильського (спільно з В. Рождественським). Пере­клади Д. високо оцінив М. Рильський (у кн. «Художній пере­клад з однієї словʼянської мови на іншу», К., 1958). Посмертно ви­йшли зб. пере­кладів Д. «Древний путь» (Ташкент, 1978) і «Завет» (Москва, 1986).