Державін Володимир Васильович
Визначення і загальна характеристика
ДЕРЖА́ВІН Володимир Васильович (Державин Владимир Васильевич; 01(14). 11. 1908, м. Нерехта, нині Костром. обл., РФ — 05. 10. 1975, Москва) — російський поет і перекладач. Навч. у ВДХУТЕМАСі (1925–28). Автор поем «Первичное накопление», «Северная поэма», «Снеговая корчага»; видав єдину зб. «Стихи» (Москва, 1936). У перекладі Д. вийшли окремі твори перс. і тюрк. письменників середньовіччя Ґ. Нізамі, А. Фірдоусі, Джамі, Ш. Сааді, М. Лутфі, Хорезмі, засн. літ. узб. мови А. Навої, письменників 19–20 ст. Грузії (Важа Пшавела, С. Чиковані), Вірменії (О. Туманян), Латвії (Я. Райніс, А. Пумпур), нац. епоси «Давид Сасунський», «Калевіпоег», «Олонхо» та ін. У рос. вид. творів Т. Шевченка «Лирика» (Москва, 1961) в перекл. Д. опубл. поеми «Сон» («У всякого своя доля…»), «Іржавець», послання «І мертвим, і живим...», вірш «До Основ’яненка». Переклав також вірш «Беркут» І. Франка, поему «Марина» М. Рильського (спільно з В. Рождественським). Переклади Д. високо оцінив М. Рильський (у кн. «Художній переклад з однієї слов’янської мови на іншу», К., 1958). Посмертно вийшли зб. перекладів Д. «Древний путь» (Ташкент, 1978) і «Завет» (Москва, 1986).