ДЕРЖА́ВНА МОНОПО́ЛІЯ — виключне право держави на певну економічну діяльність. Може поширюватися на зовн. торгівлю, виготовле­н­ня грошей, екс­порт військ. зброї, видобува­н­ня рідкоземел. металів, виробництво та реалізацію окремих видів продукції (товарів), мор. промисел тощо. Монополію (грец. μονοπωλία, від μονος — один і πωλέω — продаю) держави на виробництво та реалізацію деяких видів товарів масового спожива­н­ня (тютюн, лікеро-горілчані вироби, сіль, спирт та ін.) обʼ­єд­нує термін «держ. (фіскал.) монополія». Буває повною, коли держава монополізує виробництво та реалізацію від­повід. товарів, або частковою, коли монополізовані лише виробництво чи реалізація. Існує у багатьох країнах світу, зокрема в Італії — на тютюн, сірники, пиво, спирт; Японії — на сіль, тютюн, спирт, опій; Німеч­чині — на вино. У колиш. СРСР була Д. м. на тютюн, лікеро-горілчані вироби, сірники тощо. В Україні, від­повід­но до чин­ного законодавства, встановлено Д. м. на діяльність, повʼязану з обігом наркотич. засобів, психотроп. речовин і прекурсорів, виготовле­н­ням і реалізацією військ. зброї та боє­припасів до неї, видобува­н­ням бурштину, охороною окремих особливо важливих обʼєктів держ. власності, екс­плуатацією АЕС, виробництвом і збутом спирту, алкогол. напоїв і тютюн. продукції та ін. Реалізацію держ. політики у сфері виробництва, екс­порту, імпорту, зберіга­н­ня, транс­портува­н­ня та продажу спирту, алкогол. напоїв і тютюн. виробів, між­галуз. ко­ординацію та контроль у цій сфері забезпечує спеціально створений орган центр. влади, діяльність якого спрямовує та координує КМ через від­повід. профіл. орган виконав. влади.