Державна монополія

ДЕРЖА́ВНА МОНОПО́ЛІЯ  — виключне право держави на певну економічну діяльність. Може поширюватися на зовн. торгівлю, виготовлення грошей, експорт військ. зброї, видобування рідкоземел. металів, виробництво та реалізацію окремих видів продукції (товарів), мор. промисел тощо. Монополію (грец. μονοπωλία, від μονος — один і πωλέω — продаю) держави на виробництво та реалізацію деяких видів товарів масового споживання (тютюн, лікеро-горілчані вироби, сіль, спирт та ін.) об’єднує термін «держ. (фіскал.) монополія». Буває повною, коли держава монополізує виробництво та реалізацію відповід. товарів, або частковою, коли монополізовані лише виробництво чи реалізація. Існує у багатьох країнах світу, зокрема в Італії — на тютюн, сірники, пиво, спирт; Японії — на сіль, тютюн, спирт, опій; Німеччині — на вино. У колиш. СРСР була Д. м. на тютюн, лікеро-горілчані вироби, сірники тощо. В Україні, відповідно до чинного законодавства, встановлено Д. м. на діяльність, пов’язану з обігом наркотич. засобів, психотроп. речовин і прекурсорів, виготовленням і реалізацією військ. зброї та боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об’єктів держ. власності, експлуатацією АЕС, виробництвом і збутом спирту, алкогол. напоїв і тютюн. продукції та ін. Реалізацію держ. політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, зберігання, транспортування та продажу спирту, алкогол. напоїв і тютюн. виробів, міжгалуз. координацію та контроль у цій сфері забезпечує спеціально створений орган центр. влади, діяльність якого спрямовує та координує КМ через відповід. профіл. орган виконав. влади.

Завантажити статтю