Державне видавництво України (ДВУ)
ДЕРЖА́ВНЕ ВИДАВНИ́ЦТВО УКРАЇ́НИ (ДВУ) Створ. у травні 1919 у Києві як Всеукрвидав при ВУЦВК, від січня 1920 діяло як Всеукр. видавництво (Всеукрдержвидав) у віданні Президії ВУЦВК, від травня 1921 — Наркомату освіти УСРР, від серпня 1922 — ДВУ. Розміщувалося у Харкові, мало мережу губерн. відділень та представництв у Москві, Ленінграді (нині С.-Петербург) та ін. містах СРСР. Випускало художню, навч., суспільно-політ. та ін. літературу, а також альманахи, журнали, зокрема «Плуг», «Гарт», «Червоний шлях», «Життя й революція», «Критика»; регулювало видав. діяльність різних установ. Серед співробітників видавництва — В. Блакитний, І. Багмут, М. Йогансен, В. Коряк, С. Пилипенко, П. Тичина. 1930 на базі ДВУ утвор. Держ. видав. об’єдн. України, яке діяло до 1934 й об’єднувало низку видавництв, зокрема «На варті», «Пролетар», «Радянська школа».
Рекомендована література
- Руда З. І. До історії Державного видавництва України (ДВУ) // Укр. книга. К.; Х., 1965.
Завантажити статтю
