Державне регулювання зовнішньоекономічних зв’язків

ДЕРЖА́ВНЕ РЕГУЛЮВА́­Н­НЯ ЗОВНІШНЬО­ЕКОНОМІ́ЧНИХ ЗВʼЯЗКІ́В — вплив держави на між­народні потоки товарів, послуг і капіталу з метою реалізації зовнішньо­економічної стратегії, захисту національного ринку та виробників і забезпече­н­ня макро­економічної стабільності. Д. р. з. з. здійснюють держ. органи (у межах їх компетенції) на під­ставі положень заг.-екон. законодавства та спец. законів. Порядок Д. р. з. з. залежить від обраного типу зовн.-екон. політики (вільна торгівля, стимулюва­н­ня екс­порту, протекціонізм та імпортозаміще­н­ня), ступеня роз­витку й інтегрованості нац. фінанс. ринку в світовий, а також від між­нар. домовленостей з ін. країнами щодо взаєм. узгодже­н­ня правил зовн.-екон. від­носин із торгівлі товарами, послугами та між­нар. руху капіталу. Д. р. з. з. може бути одно- та багато­сторон­нім. Одно­сторон­нє полягає у за­стосуван­ні однією країною певних методів регулюва­н­ня між­нар. торгівлі та руху капіталу без погодже­н­ня з країнами-партнерами; багато­сторон­нє перед­бачає попереднє узгодже­н­ня таких методів між країнами в укладених ними угодах. Складові Д. р. з. з.: митне регулюва­н­ня (за­стосува­н­ня митних тарифів при екс­порті чи імпорті товарів, тимчас. їх обмеже­н­ня шляхом встановле­н­ня квот), ліцензува­н­ня зовн.-екон. операцій, валютне регулюва­н­ня (встановле­н­ня обмежень на між­нар. рух капіталів), за­стосува­н­ня спец. режимів зовн.-екон. діяльності. Від­мін­ності у під­ходах до Д. р. з. з., яке здійснюють усі країни, у процесі глобалізації вирівнюються. Знач. вплив на лібералізацію та уніфікацію правил Д. р. з. з. мають між­держ. домовленості у рамках СОТ, МВФ та ін. між­нар. екон. організацій.

В Україні, що під впливом вимог вступу до СОТ по­ступово на­ближається до між­нар. норм, осн. засади Д. р. з. з. ви­значені Законом «Про зовнішньо­економічну діяльність» (1991), згідно з яким гол. зав­да­н­ням регулюва­н­ня зовн.-екон. діяльності є забезпече­н­ня збалансованості економіки та рівноваги внутр. ринку, стимулюва­н­ня про­гресив. структур. змін в економіці, створе­н­ня найбільш сприятливих умов для залуче­н­ня економіки у систему світ. поділу праці. Д. р. з. з. здійснюють за допомогою адм. й екон. методів. До адм. методів від­носять ембарго (повна заборона зовн.-екон. діяльності), нетарифне регулюва­н­ня (квотува­н­ня і ліцензува­н­ня), до екон. — тарифне регулюва­н­ня, пільгові кредити екс­портерам, гарантії, субсидії, податк. пільги екс­портерам. Центр. місце серед екон. методів посідає тарифне регулюва­н­ня, здійснюване шляхом встановле­н­ня мит, митних зборів і процедур митного контролю. Процеси глобалізації світ. фінанс. і товар. ринків зумовили лібералізацію Д. р. з. з. у частині тариф. регулюва­н­ня. В Україні за­проваджено режим найбільшого сприя­н­ня імпортов. товарам, виготовленим у державах-чл. СОТ — будь-яка пере­вага, сприя­н­ня, привілей чи імунітет, на­дані стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повин­ні негайно та без­умовно бути на­дані аналог. товару, виготовленому на тер. держав-чл. СОТ або держав, з якими укладені дво­сторон­ні чи регіон. угоди щодо режиму найбільшого сприя­н­ня. Виключе­н­ня щодо режиму найбільшого сприя­н­ня у формі референцій можуть бути зроблені для товарів, що походять із держав, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю або митний союз чи проміжні угоди, які у майбутньому при­зведуть до створе­н­ня зон вільної торгівлі або митних союзів у межах 10-ти р., чи угоди про прикордон­ну торгівлю та за­стосува­н­ня ген. системи преференцій. Тарифне регулюва­н­ня на тер. спец. екон. зон регламентоване спец. законами України та між­нар. договорами, що встановлюють спец. правовий режим цих зон у кожному окремому випадку. Важливим екон. методом Д. р. з. з. є за­стосува­н­ня антидемпінг. і компенсац. заходів проти демпінг. та субсидов. імпорту. Ставка антидемпінг. мита не повин­на пере­вищувати різниці між демпінг. ціною конкурент. товару та середньою ціною екс­портов. й імпортов. товару. До тих держав, які за­стосовують щодо України дис­кримінац. дії, можуть бути вжиті спец. митні заходи. Якщо ін. держави, митні союзи або екон. угрупова­н­ня порушують закон­ні інтереси укр. під­приємств, у від­повідь можуть за­стосовуватися адекватні заходи: повна або частк. заборона (ембарго) на торгівлю; по­збавле­н­ня режиму найбільшого сприя­н­ня чи пільг. спец. режиму; за­провадже­н­ня спец. мита, режиму ліцензува­н­ня та квотува­н­ня зовн.-екон. операцій; встановле­н­ня квот (контингентів); за­провадже­н­ня індикатив. цін щодо імпорту або екс­порту товарів. Серед ін. екон. методів Д. р. з. з. — на­да­н­ня екс­порт. субсидій, встановле­н­ня мін. митної вартості на окремі товари. Екс­порт­ні субсидії поділяють на прямі та непрямі: прямі надають у формі грош. виплат пропорційно обсягам екс­порту певного товару, непрямі — у формі пільг. оподаткува­н­ня та кредитува­н­ня. Індикативні ціни за­стосовують з метою нед­опуще­н­ня завище­н­ня цін на імпорт­ні товари та заниже­н­ня цін на екс­порт­ні товари. Їх встановлюють на товари, щодо яких за­проваджені особл. режими екс­порту або за­стосовані антидемпінг. заходи. До адм. методів Д. р. з. з. від­носять встановле­н­ня квот (гранич. обсягу певної категорії товарів, який до­зволено екс­портувати чи імпортувати протягом встановленого строку) та ліцензува­н­ня (на­да­н­ня держ. органами спец. до­зволу на ввезе­н­ня або вивезе­н­ня товарів). Ріше­н­ня про за­провадже­н­ня режиму ліцензува­н­ня та квотува­н­ня екс­порту (імпорту) при­ймає КМ України з встановле­н­ням списку конкрет. товарів, що під­падають під такий режим, та строків його дії. Екс­порт­ні (імпорт­ні) квоти можуть бути глобал. (встановлюють на товари або товарні групи незалежно від країн, у які вони екс­портуються або з яких імпортуються) і груповими (з ви­значе­н­ням групи країн, куди товари екс­портуються або з яких імпортуються). Ліцензува­н­ня здійснюють шляхом видачі ліцензій (до­зволів) на екс­порт (імпорт) товарів певним субʼєктам госп. діяльності. Ліцензува­н­ня екс­порту (імпорту) товарів буває автомат. або неавтоматичним. Автомат. ліцензува­н­ня — на­да­н­ня до­зволу на здійсне­н­ня протягом ви­значеного періоду екс­порту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлені квоти (кількісні або ін. обмеже­н­ня); неавтомат. — на­да­н­ня до­зволу на здійсне­н­ня протягом ви­значеного періоду екс­порту (імпорту) товарів, щодо яких встановлені квоти. Ліцензува­н­ня екс­порту товарів може за­стосовуватись у разі знач. поруше­н­ня рівноваги на внутр. ринку певних товарів (особливо с.-г. продукції), а також для обмеже­н­ня екс­порту сировини та матеріалів, необхідних для забезпече­н­ня ними у до­стат. кількості вітчизн. пере­роб. промисловості протягом періодів, коли внутр. ціни на них є нижчими за світові. Ліцензува­н­ня екс­порту товарів має тимчас. характер і діє до моменту від­новле­н­ня рівноваги на внутр. ринку. Ліцензува­н­ня імпорту товарів — протекціоніст. метод. Його за­проваджують у разі різкого погірше­н­ня стану платіж. балансу; скороче­н­ня золотовалют. резервів; необхідності захисту укр. під­приємств у випадках зро­ста­н­ня імпорту в Україну, що завдає знач. шкоди нац. виробникам подіб. або без­посередньо конкуруючого товару. Важливими адм. методами Д. р. з. з. є держ. сприя­н­ня роз­виткові зовн.-екон. звʼязків, екс­порту укр. товарів і послуг, на­да­н­ня практич. допомоги під­приємцям у проведен­ні торг.-екон. операцій на внутр. і зовн. ринках, освоєн­ні нових форм спів­робітництва. Для цього створ. спец. органи — торг.-пром. палати. Аналог. функції виконують також зовн.-екон. департаменти галуз. мін-в і держ. адміністрації. Д. р. з. з. у частині регулюва­н­ня між­нар. руху капіталів спрямоване на забезпече­н­ня стійкості фінанс. системи країни та уникне­н­ня фінанс. криз, зумовлених колива­н­нями на світ. фінанс. ринках та вивезе­н­ням капіталу з країни. Порядок такого регулюва­н­ня встановлений 1993 Декретом КМ України «Про систему валютного регулюва­н­ня і валютного контролю». В Україні діють обмеже­н­ня щодо між­нар. руху капіталів, а вивезе­н­ня капіталу за її межі потребує отрима­н­ня індивідуал. ліцензії НБУ.

Завантажити статтю