Державний історико-культурний заповідник у м. Белз

ДЕРЖА́ВНИЙ ІСТО́РИКО-КУЛЬТУ́РНИЙ ЗАПОВІ́ДНИК у м. Белз Засн. 2001 на основі пам’яток культур. спадщини м. Белз Сокал. р-ну Львів. обл. Підпорядк. Мін-ву будівництва, архітектури і житл.-комунал. господарства України. До складу заповідника входять пам’ятки архітектури нац. значення, що знаходяться на тер. Сокал. р-ну: церква св. Миколая (1653), монастир. келії (1743), аріан. вежа (1606), дерев’яна церква св. Параскеви із дзвіницею (17 ст.; усі — м. Белз); дерев’яна церква св. Миколи із дзвіницею (с. Княже, 1782); костел св. Марка (с. Новоукраїнка, 1688–93); костел Успіння Пресвятої Богородиці (м. Угнів, 1642, перебуд. 1695). Серед об’єктів культур. спадщини і пам’яток археології у м. Белз та його околицях — ратуша (17 ст.), брама-дзвіниця костелу св. Миколая Домінікан. монастиря (16–18 ст.), каплиця (1930) і вежа-дзвіниця (1935) костелу Діви Марії, житл.-торг. й адм. будинки (18 — поч. 20 ст.), залишки великої (18–19 ст.) і малої (19 ст.) синагог, городище (11–14 ст.), урочища Клименщина (с. Низи, 10–13 ст.), Монастирище (1-а пол. 3 тис. до н. е. — 15–11 ст. до н. е.; 13–14 ст. н. е.), Трійця (с. Заболоття, 13–14 ст.), Загребля–Могили (с. Низи, 11 ст.). Співроб. заповідника проводять екскурсії, забезпечують археол. розкопки й архітектурно-археол. дослідж.; до 1000-ліття м. Белз організували виставки молодих художників (2004) і «Белз у фотографіях» (2005), наук.-практ. конф. (2005). Директор — Н. Калиш (від 2002).

Літ.: Пастернак Я. Розкопки в княжому Белзі // Новий час. Л., 1935. Ч. 203; Чачковський Л. Княжий Белз // Зап. НТШ. 1937. Т. 154; Коструба Т. Белз і Белзька земля від найдавніших часів до 1772 року. Нью-Йорк; Торонто, 1989; Лещук Т. Белзькі дзвони. Л., 1999; Белз і Белзька земля: Наук. зб. Белз, 2004. Вип. 1; Белз: Історико-культур. і мист.-літ. журн. Ч. 1–2. Л., 2004–05.

О. Б. Павлат