ДЕРКА́Ч Василь Степанович (09(21). 12. 1894, с. Корсунь Бахмут. пов. Катеринослав. губ., нині Єнакіїв. міськради Донец. обл. — 25. 05. 1975, Харків) — мікробіо­лог. Доктор медичних наук (1939), професор (1940), член-кореспондент АМН СРСР (1945). Заслужений діяч науки УРСР (1943). Державні нагороди СРСР. Закін. мед. факультет Харків. університету (1917), де й працював від 1918 (згодом Харків. мед. ін­ститут) завідувач кафедри мікробіо­логії (з пере­рвою), 1961 організував вірусол. про­блемну лаб.; водночас 1920–41 та 1943–62 — за­ступник директора з наукової роботи Харків. НДІ мікробіо­логії, вакцин та сироваток (нині Ін­ститут мікробіо­логії та імунології АМНУ); 1942–43 — завідувач кафедри мікробіо­логії Чкалов. с.-г. ін­ституту (нині м. Оренбург, РФ). Започаткував ви­вче­н­ня в СРСР про­блем бактеріофагії. Досліджував антиген­ні та імунізац. властивості черевнотифоз. токсину і за­пропонував новий метод вакцинації проти черев. тифу. Роз­робив антибіо­тичні препарати «Саназин» та «Неоцид». Виявив базофільні цитоплазматичні включе­н­ня у ракових клітинах, чим під­твердив вірусну природу зло­якіс. росту.