Дерманський Свято-Троїцький жіночий монастир УПЦ МП
ДЕРМА́НСЬКИЙ СВЯ́ТО-ТРО́ЇЦЬКИЙ ЖІНО́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Існують дані, що монастир і церква засн. у 15 ст. князем Василем Острозьким, котрий, згідно з документами 1453, похов. при монастирі. 1575–76 керував монастирем І. Федоров. 1583 с. Дермань (нині Здолбунів. р-ну Рівнен. обл.) одержав у володіння князь Костянтин Острозький і після благословіння Патріарха Александрійського Мелетія та наступника його Кирила завершив будівництво монастиря, а також побудував 1602 друкарню (третя після Острозької та Старокостянтинівської), якою керував священик Д. Наливайко, особистий духівник князя. Відомо лише про 3 видання, здійснених у друкарні. Архімандритом обителі був Ісая Борискович (1602), протосинкел Александрійський. Тут архідиякон Кипріян здійснив переклади зб. антич. і візант. афоризмів «Пчола» (1599), трактату «Синтагматіон про сім святих церковних таїн» Гавриїла Севера (1603), «Бесіди та Євангеліє від Іоанна» Златоуста (1605). У 1627–1821 — монастир у віданні ЧСВВ (першим ігуменом був М. Смотрицький, котрий і похов. на тер. монастиря). 1826 під час пожежі знищено майже всі приміщення. 1948 обитель відновл. як жіноча, однак 1960 вже закрита. 1990 відновл. з благословіння архієпископа Рівненського і Острозького Іринея (Середнього). Настоятелька — ігуменія Вероніка (Зощук). У монастирі проживають 37 насельниць. На тер. обителі діє Свято-Троїцька церква. Святині — ікони Казанської Божої Матері (головна), великомученика Пантелеймона з мощами, преподобного Йова Почаївського та преподобного Федора, князя Острозького з частинкою мощей. 1991 встановлено мемор. дошку М. Смотрицькому (скульптор О. Євтушенко).