Дернові борові ґрунти

ДЕРНО́ВІ БОРОВІ́ ҐРУНТИ́ — тип ґрунтів зі слабороз­виненим гумусовим профілем, високим рівнем водо­проникності та малою кількістю мінеральних елементів. Сформувалися на борових терасах річок Лісо­степу і Степу України під роз­рідженими сосновими лісами і травʼяни­стою рослин­ністю. З ґрунто­утворювал. порід пере­важають алювіал. піщані. Д. б. ґ. за походже­н­ням поділяють на дернові борові опідзолені і чорноземоподібні. Дернові борові опідзолені ґрунти формуються під роз­рідженими, пере­важно сосновими, лісами на давньоалювіал. від­кладах, як правило, піщаного і звʼязно-піщаного гранулометрич. складу, проте трапляються і на супіщаних різновидах. Профіль слабо текс­турно диференці­йований, без вираженого елювіал. горизонту. Складається з гумус. слабоелювіал. потужністю 13–18 см і пере­хідного (на глиб. 25–45 см змінюється материн. породою) горизонтів. Кількість гумусу ви­значається вмістом фіз. глини та ступ. зволоже­н­ня від 0,5–1 % у піщаних до 1–2 % у звʼязно-піщаних, а в легких супісках — 1,5–2,5 %. Ступ. зволоже­н­ня діагностують параметрами коефіцієнтів накопиче­н­ня гумусу: автоморфні (0,7–0,9), глеюваті (0,9–1,1) і гле­йові (1,1–1,5). У складі піщаних і звʼязно-піщаних різновидів 95– 96 % SiО₂, до 2% R₂O₃, 0,5–0,7 % K₂O, до 0,4–0,5 % лужноземельних елементів і 0,04–0,06 % P₂O₅. У супіщаних різновидах вміст SiO₂ менший, а ін. елементів більший. У цілому родючість цих ґрунтів низька через малу кількість пожив. речовин, недо­статню вологоємність, а в гле­йових видах — пере­зволоженість. Чорноземоподібні борові ґрунти формуються пере­важно на борових терасах степ. і лісо­степ. зон під травʼяни­стою рослин­ністю; мають потужніший гумус. профіль (45–120 см), більшу кількість гумусу, краще забезпечені пожив. речовинами, внаслідок чого родючіші. Викори­ста­н­ня Д. б. ґ. у с. госп-ві можливе за умови за­стосува­н­ня меліорат. заходів.

Завантажити статтю