Дернові борові ґрунти
ДЕРНО́ВІ БОРОВІ́ ҐРУНТИ́ — тип ґрунтів зі слаборозвиненим гумусовим профілем, високим рівнем водопроникності та малою кількістю мінеральних елементів. Сформувалися на борових терасах річок Лісостепу і Степу України під розрідженими сосновими лісами і трав’янистою рослинністю. З ґрунтоутворювал. порід переважають алювіал. піщані. Д. б. ґ. за походженням поділяють на дернові борові опідзолені і чорноземоподібні. Дернові борові опідзолені ґрунти формуються під розрідженими, переважно сосновими, лісами на давньоалювіал. відкладах, як правило, піщаного і зв’язно-піщаного гранулометрич. складу, проте трапляються і на супіщаних різновидах. Профіль слабо текстурно диференційований, без вираженого елювіал. горизонту. Складається з гумус. слабоелювіал. потужністю 13–18 см і перехідного (на глиб. 25–45 см змінюється материн. породою) горизонтів. Кількість гумусу визначається вмістом фіз. глини та ступ. зволоження від 0,5–1 % у піщаних до 1–2 % у зв’язно-піщаних, а в легких супісках — 1,5–2,5 %. Ступ. зволоження діагностують параметрами коефіцієнтів накопичення гумусу: автоморфні (0,7–0,9), глеюваті (0,9–1,1) і глейові (1,1–1,5). У складі піщаних і зв’язно-піщаних різновидів 95– 96 % SiО2, до 2% R2O3, 0,5–0,7 % K2O, до 0,4–0,5 % лужноземельних елементів і 0,04–0,06 % P2O5. У супіщаних різновидах вміст SiO2 менший, а ін. елементів більший. У цілому родючість цих ґрунтів низька через малу кількість пожив. речовин, недостатню вологоємність, а в глейових видах — перезволоженість. Чорноземоподібні борові ґрунти формуються переважно на борових терасах степ. і лісостеп. зон під трав’янистою рослинністю; мають потужніший гумус. профіль (45–120 см), більшу кількість гумусу, краще забезпечені пожив. речовинами, внаслідок чого родючіші. Використання Д. б. ґ. у с. госп-ві можливе за умови застосування меліорат. заходів.