ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Дернові глейові ґрунти

ДЕРНО́ВІ ГЛЕЙОВІ́ ҐРУНТИ́  — тип ґрунтів, що характеризується акумулятивним типом нагромадження гумусу у верхній частині профілю і поступовим зменшенням його з глибиною та розвиненим глейовим процесом. Діагностують за параметрами коефіцієнта віднос. акумуляції гумусу (КВАГ 2–3). Д. г. ґ. властиві зниженим малодренованим територіям Полісся з неглибоким рівнем ґрунт. вод. Вони зайняті трав’янистою, переважно лучно-болот., рослинністю. Формуються на всіх материн. породах Полісся. Площа цих ґрунтів під с.-г. угіддями 624, 3 тис. га (0,015 % від заг. обсягу угідь), з них ріллі — 246,3 тис. га (0,008 % від заг. обсягу). За морфол. будовою профілю їх поділяють на модальні з недиференційованим профілем і глейово-елювіал., в яких на глиб. 25–35 см і глибше формується елювіал. горизонт унаслідок застою та сезон. пульсації ґрунт. вод. Останні часто діагностують як дерново-середньо- і сильнопідзолисті глейові. Модальні Д. г. ґ. мають гумус. профіль 25–40 см, що складається з гумусово-глейового і невеликого (5–7 см) перехідного глейового горизонтів; глибше залягає оглеєна порода від піщаного до середньосуглинк. гранулометрич. складу. Кількість гумусу в шарі до 20–25 см коливається від 1–1,4 % у піщаних до 7–10 % в середньосуглинкових. На параметри гумусонакопичення не впливають потужність гумус. профілю, карбонатність порід. Вони визначаються гранулометрич. складом та ступ. оглеєння. За останнім показником ґрунти поділяють на глейові (КВАГ 2–2,8) та сильноглейові (понад 2,8). Дернові глейово-елювіал. ґрунти мають гумусово-елювіал. горизонт 18–30 см, глибше якого залягає глейово-елювіал. (до 15–30 см потужності), а нижче — глейово-ілювіал. горизонт, який переходить у глейову материн. породу. У великомасштаб. дослідженнях ці ґрунти при малій потужності гумусово-елювіал. горизонту виділяли переважно як дерново-сильнопідзолисті глейові, при макс. потужностях — як підзолисто-дернові глейові. Кількість гумусу в цих ґрунтах визначається як ступ. оглеєння, так і вмістом фіз. глини. Різниця між дерновими глейовими і дерновими глейово-елювіал. за останнім показником не спостерігається. Д. г. ґ. мають низьку родючість внаслідок перезволоження. Незважаючи на значну їхню розораність, без дренажу вони не придатні для використання в ріллі. Застосовують переважно у с. госп-ві під посіви овочевих, корм. і тех. культур.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2007
Том ЕСУ:
7
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
26277
Вплив статті на популяризацію знань:
335
Бібліографічний опис:

Дернові глейові ґрунти / М. І. Полупан // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-26277.

Dernovi hleiovi grunty / M. I. Polupan // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2007. – Available at: https://esu.com.ua/article-26277.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору