Дернові глейові ґрунти

ДЕРНО́ВІ ГЛЕ­ЙОВІ́ ҐРУНТИ́ — тип ґрунтів, що характеризується акумулятивним типом на­громадже­н­ня гумусу у верх­ній частині профілю і по­ступовим зменше­н­ням його з глибиною та роз­виненим гле­йовим процесом. Діагностують за параметрами коефіцієнта від­нос. акумуляції гумусу (КВАГ 2–3). Д. г. ґ. властиві зниженим малодренованим територіям Поліс­ся з не­глибоким рівнем ґрунт. вод. Вони зайняті травʼяни­стою, пере­важно лучно-болот., рослин­ністю. Формуються на всіх материн. породах Поліс­ся. Площа цих ґрунтів під с.-г. угі­д­дями 624, 3 тис. га (0,015 % від заг. обсягу угідь), з них ріллі — 246,3 тис. га (0,008 % від заг. обсягу). За морфол. будовою профілю їх поділяють на модальні з недиференці­йованим профілем і гле­йово-елювіал., в яких на глиб. 25–35 см і глибше формується елювіал. горизонт унаслідок за­стою та сезон. пульсації ґрунт. вод. Остан­ні часто діагностують як дерново-середньо- і сильнопідзолисті гле­йові. Модальні Д. г. ґ. мають гумус. профіль 25–40 см, що складається з гумусово-гле­йового і невеликого (5–7 см) пере­хідного гле­йового горизонтів; глибше залягає оглеєна порода від піщаного до середньосу­глинк. гранулометрич. складу. Кількість гумусу в шарі до 20–25 см коливається від 1–1,4 % у піщаних до 7–10 % в середньосу­глинкових. На параметри гумусонакопиче­н­ня не впливають потужність гумус. профілю, карбонатність порід. Вони ви­значаються гранулометрич. складом та ступ. оглеє­н­ня. За остан­нім показником ґрунти поділяють на гле­йові (КВАГ 2–2,8) та сильногле­йові (понад 2,8). Дернові гле­йово-елювіал. ґрунти мають гумусово-елювіал. горизонт 18–30 см, глибше якого залягає гле­йово-елювіал. (до 15–30 см потужності), а нижче — гле­йово-ілювіал. горизонт, який пере­ходить у гле­йову материн. породу. У великомас­штаб. дослідже­н­нях ці ґрунти при малій потужності гумусово-елювіал. горизонту виділяли пере­важно як дерново-сильнопідзолисті гле­йові, при макс. потужностях — як підзолисто-дернові гле­йові. Кількість гумусу в цих ґрунтах ви­значається як ступ. оглеє­н­ня, так і вмістом фіз. глини. Різниця між дерновими гле­йовими і дерновими гле­йово-елювіал. за остан­нім показником не спо­стерігається. Д. г. ґ. мають низьку родючість внаслідок пере­зволоже­н­ня. Не­зважаючи на значну їхню роз­ораність, без дренажу вони не придатні для викори­ста­н­ня в ріллі. За­стосовують пере­важно у с. госп-ві під посіви овочевих, корм. і тех. культур.

Завантажити статтю