Деряжний Федір Михайлович
ДЕРЯ́ЖНИЙ Федір Михайлович (29. 03. 1905, містечко Нові Санжари, нині смт Полтав. обл. — 29. 04. 1982, м. Ньюкасл, Австралія, похов. у Сіднеї) — бандурист. Батько П. Деряжного. В Україні здобув вищу бухгалтер. освіту. У 26 р. зробив першу власну бандуру. Під час голодомору 1932–33 їздив до Білорусі, де завдяки виступам збирав пожертви і купував хліб для рідних. У роки 2-ї світової війни завідував майстернею струн. муз. інструментів і бандур у Німеччині, зокрема виготовив бандури для Укр. капели бандуристів ім. Т. Шевченка (кер. Г. Китастий). Від 1950 мешкав у Австралії (м. Ньюкасл), працював на виробництві. Водночас виготовляв бандури для укр. бандуристів Мельбурна та Сіднея, виконував на бандурі власні композиції «Круча», «Гомоніла Україна». У 1960-х рр. створив бандуру нового типу і виконував на ній українські народні пісні, зокрема «Ой Морозе, Морозенку». Писав вірші, брав участь у громад. і церк. житті міста.