Деслав Ежен
ДЕСЛА́В Ежен (справж. — Слабченко Євген Антонович; 08(20). 12. 1899, с. Таганча, нині Канів. р-ну Черкас. обл. — 10. 09. 1966, м. Ніцца, Франція) — кінорежисер, сценарист. Закін. гімназію у Білій Церкві, навч. у Карловому (Прага), Берлін. і Сорбонн. (Париж) університетах. Від 1918 — співроб. дипломат. місії УНР. Згодом, емігрувавши до Франції, працював на заводі «Рено», закін. вечірню школу кінооператорів (1924). Асист. реж. А. Ґанса на зйомках х/ф «Наполеон» (1927), озвучив його ж фільм «Кінець світу» (1930). Дебютував постановкою «Старі замки» (1927). Як представник 2-го франц. авангарду зняв експерим. фільми «Марш машин» (1928), «Чотири кави з вершками», «Вар’єте» (обидва — 1929), «Електричні ночі», «Робот», «Райське світло», «Негатив» (усі — 1930). При створенні фільму «Монпарнас» (1931) йому асистували А. Цінеман, М. Карне, Л. Бунюель. Того ж року зняв свій перший звук. фільм «Світ у параді». Офіц. представник Всеукр. фотокіноупр. в Європі, засн. клубу «Друзі українського кіно» (Париж), кор. ж. «Кіно» (Харків–Київ; Львів), писав для ж. «Нова генерація» (Харків). Зняв також стрічки «Студентське місто» (1933), «Пливи, моє серце» (1934), «Чоловік, який вживає бичаче м’ясо» (1935), «Війна хлопчаків» (спільно з Ж. Даро, 1936; відзнач. на Нью-Йорк. кінофестивалі 1938 як найкращий європ. фільм). 1937 у Празі на студії І. Сухоручка зняв фільм «Король кулеметів», 1938 у Парижі — «Ми, молодь». 1943 переїхав до Іспанії, працював на кіностудіях Мадрида і Ліссабона, поставив стрічки «Ревеляції» (1948), «Вбивство у Монте-Неро», «Ось Піренеї» (обидві — 1952), «Балада трьох кохань» (1953), «Фантастична візія» (1957, зафільмував свого друга С. Далі). У Швейцарії створив стрічки «Країна чорної землі» (1955, змонтував конфісковані нім. воєн. цензурою кінодокументи з часів 2-ї світової війни, зняті швейцар. кінооператорами) і «Картини в негативі» (1956, почес. диплом Мкф у Венеції). Остан. фільм — «Зачарована сопілка» (1960, Франція). Мав намір зняти у Голлівуді за власним сценарієм фільм «Іван Мазепа» (на гол. роль погодився Дж. Пеланс). Створений на Київ. кінофабриці за сценарієм Д. фільм «Людина з хлібом» (1930) не віднайдено.
Рекомендована література
- Череватенко Л. Недовідомий ювіляр // Кіно-Театр. 1999. № 6;
- Його ж. Радий стати Вам у допомозі // KINO-KOЛO. 1999–2000. № 4–5;
- Госейко Л. «Фантастична візія». Останній експериментальний фільм Євгена Деслава // Там само. 2003. № 20;
- Його ж. Eugène Deslaw. Nice, 2007;
- Собуцький М. Фантастичні візії Євгена Деслава // Кіно-Театр. 2007. № 4(72).
Завантажити статтю
Людина 
